Тарлєв Василь Павлович

Народився 9 жовтня 1963 в селі Башкале Бессарабського району Молдовської РСР в болгарській родині.

Після закінчення середньої школи в 1980, працював водієм у радгоспі «Перемога» в рідному селі.

У 1981-1983 проходив військову службу в Радянській армії.

У 1985-1990 навчався в Кишинівському політехнічному інституті ім. С. Лазо на технологічному факультеті.

Після закінчення інституту призначений головним механіком Виробничого об'єднання «Букурія».

З 1991 обіймав посаду заступника головного інженера, потім головного інженера АТ «Букурія».

З вересня по жовтень 1993 навчався на курсах «Розвиток промисловості, торгівлі та організація ринку збуту в умовах ринкової економіки» в США. Того ж року призначений на посаду заступника генерального директора, а в 1995 — на посаду генерального директора «Букур». Обіймав цю посаду до 2001.

19 квітня 2001 вотумом довіри парламенту Молдови обраний на посаду прем'єр-міністра.

6 березня 2005 обраний депутатом Парламенту Республіки Молдова.

19 квітня 2005 на підставі вотуму довіри парламенту вдруге став прем'єр-міністром Молдови. Подав у відставку 19 березня 2008. Наступного дня парламент Молдови прийняв це.

Одружений, має двох дітей.

2008 — очолив громадську організацію «Друзі Росії в Молдові»

29 вересня 2008 одноголосно обраний лідером політичної партії Центристський союз Молдови (ЦСМ).

10 лютого 2009 Центристський союз Молдови під керівництвом Василя Тарлєва допущений до виборів в парламент Республіки Молдова. За їх підсумками ЦСМ не подолав виборчий поріг в 6 %, отримавши 2,75 % голосів виборців.

Після парламентських виборів 5 квітня 2009 разом з Думітру Брагішем, лідером Соціал-демократичної партії Молдови (СДП), оголосили, що на дострокові парламентські вибори підуть єдиним списком, а після виборів створять єдину соціал-демократичну партію[2]. За підсумками виборів Соціал-демократична партія отримала 1,86 % голосів, не подолавши виборчий поріг в 5 %. Таким чином, Василе Тарлев депутатом не став.

19 листопада 2009 оголосив про вихід з Центристського союзу Молдови та відхід з політики[3].

15 вересня 2012 обраний співголовою партії «Відродження»[4][5].

На парламентських виборах 2014 очолював список партії «Відродження», проте політформуваннями набрала всього лише 0,26 %, що не подолавши виборчий поріг в 6 %. Таким чином, Василе Тарлев депутатом не став.

• Прем'єр-міністр
  • Василь Тарлєв (19 квітня 2001 — 19 квітня 2005)
• Перший віце-прем'єр-міністр
  • Василь Іовв (31 січня 2002 — 19 квітня 2005)
• Віце-прем'єр-міністр
  • Валер'ян кристя (19 квітня 2001 — 19 квітня 2005)
• Віце-прем'єр-міністр, міністр сільського господарства та харчової промисловості
  • Дмитро Тодорогло (19 квітня 2001 — 19 квітня 2005)
• Віце-прем'єр-міністр, міністр економіки
  • Андрій Куку (19 квітня 2001 — 4 лютого 2002)
  • Штефан Одажіу (16 травня 2002 — 2 липня 2003)
  • Маріан Лупу (5 серпня 2003 — 24 березня 2005)
• Віце-прем'єр-міністр
  • Андрій Стратан (21 грудня 2004 — 19 квітня 2005)
• Міністр закордонних справ
  • Микола Черномаз (19 квітня 2001 — 27 липня 2001)
  • Юрій Лянке (27 липня 2001 — 3 вересня 2001) (і. про.)
  • Микола Дудеу (3 вересня 2001 — 4 лютого 2004)
  • Андрій Стратан (4 лютого 2004 — 19 квітня 2005)
• Міністр фінансів
  • Михайло Манолі (19 квітня 2001 — 7 лютого 2002)
  • Зінаїда Гречана (26 лютого 2002 — 19 квітня 2005)
• Міністр промисловості
  • Михайло Гарштя (19 квітня 2001 — 19 квітня 2005)
• Міністр енергетики
  • Іон Лешану (19 квітня 2001 — 27 липня 2001)
  • Якоб Тимчук (8 серпня 2001 — 19 квітня 2005)
• Міністр екології, будівництва та територіального розвитку
  • Георгій Дука (19 квітня 2001 — 5 лютого 2004)
• Міністр екології та природних ресурсів
  • Костянтин Міхеілеску (19 березня 2004 — 19 квітня 2005)
• Міністр транспорту та зв'язку
  • Віктор Цопа (19 квітня 2001 — 12 грудня 2001)
  • Анатолій Купцов (12 грудня 2001 — 13 листопада 2002)
  • Василь Згардан (5 грудня 2002 — 19 квітня 2005)
• Міністр праці та соціального захисту
  • Валеріан Ревенко (19 квітня 2001 — 19 квітня 2005)
• Міністр охорони здоров'я
  • Андрій Герман (19 квітня 2001 — 19 квітня 2005)
• Міністр просвіти
  • Ілля Ванча (19 квітня 2001 — 26 лютого 2002)
  • Георгій Сима (26 лютого 2002 — 2 липня 2003)
  • Валентин Бенюк (5 серпня 2003 — 19 квітня 2005)
• Міністр культури
  • Іон Пекурару (19 квітня 2001 — 23 грудня 2002)
  • В'ячеслав Мадан (23 грудня 2002 — 19 квітня 2005)
• Міністр внутрішніх справ
  • Василь Дрегенел (19 квітня 2001 — 27 лютого 2002)
  • Георгій Папук (27 лютого 2002 — 19 квітня 2005)
• Міністр оборони
  • Віктор Гайчук (19 квітня 2001 — 15 жовтня 2004)
  • Тудор Колеснюк (15 жовтня 2004 — 29 грудня 2004) (і. про.)
  • Валерій Плешка (29 грудня 2004 — 19 квітня 2005)
• Міністр юстиції
  • Іон Морів (19 квітня 2001 — 12 лютого 2003)
  • Василь Долгіеру (12 лютого 2003 — 8 липня 2004)
  • Вікторія Ифтоди (8 липня 2004 — 19 квітня 2005)
• Міністр реінтеграції
  • Василь Шова (12 грудня 2002 — 19 квітня 2005)
• Глава АТО Гагаузія (Башкан Гагауз Ери)
  • Дмитро Кройтор (19 квітня 2001 — 21 червня 2002)
  • Георгій Табунщик (15 листопада 2002 — 19 квітня 2005)
• Генеральний примар муніципія Кишинеу
  • Серафим Урекян (19 квітня 2001 — 5 лютого 2002)
• Президент Академії наук Молдови
  • Георгій Дука (24 серпня 2004 — 19 квітня 2005)

• Прем'єр-міністр
  • Василь Тарлєв (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Перший віце-прем'єр-міністр
  • Зінаїда Гречана (10 жовтня 2005 — 31 березня 2008)
• Віце-прем'єр-міністр
  • Валер'ян Кристя (19 квітня 2005 — 15 листопада 2006)
  • Віталій Врабіє (15 листопада 2006 — 16 липня 2007)
  • Віктор Степанюк (16 січня 2008 — 31 березня 2008)
• Віце-прем'єр-міністр, міністр закордонних справ та європейської інтеграції
  • Андрій Стратан (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр економіки та торгівлі
  • Валерій Лазер (19 квітня 2005 — 18 вересня 2006)
  • Ігор Додон (18 вересня 2006 — 31 березня 2008)
• Міністр фінансів
  • Зінаїда Гречана (19 квітня 2005 — 10 жовтня 2005)
  • Михайло Поп (12 жовтня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр промисловості та інфраструктури
  • Володимир Антосій (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр сільського господарства та харчової промисловості
  • Анатолій Городенко (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр транспорту та дорожнього господарства
  • Мирон Гагауз (19 квітня 2005 — 23 січня 2007)
  • Василь Урсу (23 січня 2007 — 31 березня 2008)
• Міністр екології та природних ресурсів
  • Костянтин Міхеілеску (12 квітня 2005 — 27 лютого 2008)
  • Віолета Іванова (27 лютого 2008 — 31 березня 2008)
• Міністр освіти та молоді
  • Віктор Цвіркун (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр охорони здоров'я та соціального захисту
  • Валеріан Ревенко (19 квітня 2005 — 8 листопада 2005)
  • Іон абАб (8 листопада 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр соціального захисту, родини та дитини
  • Галина Балмош (22 січня 2007 — 31 березня 2008)
• Міністр культури та туризму
  • Артур Козма (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр місцевого публічного управління
  • Віталій Врабіє (25 травня 2006 — 16 липня 2007)
  • Валентин Гузнак (16 липня 2007 — 31 березня 2008)
• Міністр юстиції
  • Вікторія Ифтоди (19 квітня 2005 — 20 вересня 2006)
  • Віталій Пирлог (20 вересня 2006 — 31 березня 2008)
• Міністр внутрішніх справ
  • Генерал Георгій Папук (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр інформаційного розвитку
  • Володимир Моложен (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Міністр оборони
  • Валерій Плешка (19 квітня 2005 — 11 червня 2007)
  • Іон Штефан Коропчан (11 червня 2007 — 16 липня 2007) (і. про.)
  • Віталій Врабіє (16 липня 2007 — 31 березня 2008)
• Міністр реінтеграції
  • Василь Шова (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Президент Академії наук Молдови
  • Дука Георгій (19 квітня 2005 — 31 березня 2008)
• Глава АТО Гагаузія (Башкан Гагауз Ери)
  • Георгій Табунщик (19 квітня 2005 — 16 січня 2007)
  • Михайло Формузал (16 січня 2007 — 31 березня 2008)

« (Глава Гагаузії Михайло) Формузал, який від мене тікає, як заєць, сказав, що Гагаузія голосуватиме за (екс-прем'єра Василя) Тарлєва. Будь ласка, підтримуйте Тарлєва, але майте на увазі, що всі бюлетені в його підтримку підуть на нуль, вони навіть в парламент не потраплять, вони просто полетять в далекі краї. І за інших, за яких будете голосувати, це викинуті голоси… Ваші бюлетені підуть тю-тю, так що думайте. Від неправильного голосування багато що залежить. Люди добрі, все, що ми будували вісім років, можемо запросто розтринькати. Ви передайте вашим друзям, знайомим та близьким, всім — нехай не жартують. А ми будемо ще з вашим керівництвом розбиратися за спроби грати якусь регіональну роль»[6]\

1997 — за особливі заслуги у праці та громадської діяльності нагороджений орденом «Gloria muncii» («Слава Праці»)

1999 — персональний золотий значок

2000 — золота медаль «за ефективний менеджмент»

2007 — за внесок у будівництво та ремонт церков та монастирів, Молдавською митрополією РПЦ нагороджений орденом «Stefan cel Mare si Sfint» (орденом святого благовірного господаря Стефана Великого)

2008 — За значні успіхи у професійній діяльності удостоєний найвищої державної нагороди «Орден Республіки»

• Офіційний сайт Василя Тарлєва
• Біографія Тарлєва на сайті уряду Молдови