Татаренко Леонід Порфирійович
Леонід Порфирійович Татаренко (1 липня 1906, станція Микитівка Катеринославської губернії, тепер у складі міста Горлівки Донецької області — 18 квітня 1967, місто Донецьк) — український компартійний діяч, 2-й секретар Миколаївського і Херсонського обкомів КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.
| Татаренко Леонід Порфирійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 липня 1906 станція Микитівка Катеринославської губернії, тепер у складі міста Горлівки Донецької області |
| Помер |
18 квітня 1967 (60 років) місто Донецьк |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Військове звання | майор |
| Партія | КПРС |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
  Медаль «За оборону Кавказу»  |
Біографія
Народився в родині робітника-залізничника. Закінчив чотири класи рудничної школи. Трудову діяльність розпочав у 1918 році мастильником на шахті «Центральна-Ірміне». Працював підручним електрика, електрослюсарем рудника «Ірміне» на Донбасі. У 1924 році вступив до комсомолу.
У 1929 році закінчив робітничий факультет у місті Сталіно. У 1929—1934 роках — студент Донецького індустріального інституту.
У 1934 році — помічник механіка на шахтах у місті Сталіно.
З грудня 1934 року служив у Червоній армії.
У 1936—1938 роках — директор Сталінського гірничого технікуму. У 1938—1939 роках — директор Сталінського гірничого заочного інституту.
У 1939—1941 роках — завідувач вугільного відділу Сталінського міського комітету КП(б)У. У 1941 році обирався секретарем Сталінського міського комітету КП(б)У Сталінської області.
У 1941—1944 роках — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 роках — політрук будівельної дільниці на будівництві оборонних споруд Південного фронту. Потім був секретарем армійської партійної комісії, комісаром і заступником командира саперної бригади Московського військового округу.
У 1944—1945 роках — заступник завідувача відділу кадрів Сталінського обласного комітету КП(б)У.
У 1945—1951 роках — секретар Миколаївського обласного комітету КП(б)У з кадрів.
У 1951—1952 роках — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КП(б)У.
У вересні 1952 — 1955 року — 2-й секретар Херсонського обласного комітету КПУ.
У 1957—1963 роках — директор Донецького державного науково-дослідного вугільного інституту (ДонВУГІ) Сталінської області.
З 1963 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Донецьку. Продовжував працювати в Донецькому державному науково-дослідному вугільному інституті.
Помер після тривалої і важкої хвороби.
Звання
Нагороди
Джерела
- Татаренко Леонид Порфирьевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)