Татев

Татевський монастир (вірм. Տաթև) — монастир Вірменської Апостольської Церкви, розташований на південному сході Вірменії, поблизу села Татев марзу (області) Сюнік, біля міста Горіс, за 280 км від Єревана.

Татев
вірм. Տաթև
39°22′49″ пн. ш. 46°15′01″ сх. д.
Країна  Вірменія
Місто с. Татев
Марз Сюнік
Конфесія Вірменська апостольська церква
Єпископство Сюнікська єпархія
Тип монастир і культурна власність
Стиль вірменська архітектура
Дата заснування 906
Будівництво 895—1295 роки
Відомі мешканці Ованес Воротнеці, Григор Татеваці
Статус  діючий
Татев
Татев (Вірменія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Існує два варіанти перекладу назви Татев з грабару (давньовірменської): «дай крила» або «лети».

Заснований у IX столітті. Політичний центр Сюнікського царства, починаючи з IX століття. Населення монастиря в X столітті становило близько тисячі чоловік. У XIII столітті монастир збирав податки з 680 навколишніх сіл і прагнув розширювати свій вплив, на ґрунті чого навіть виникали конфлікти з місцевим населенням. Один з найважливіших центрів науки й освіти у Вірменії (XIV—XV ст.).

Сильно постраждав від землетрусу в 1931 році. В наш час[коли?] монастир діє, на території ведуться відновлювальні і реставраційні роботи. Монастир відкритий для відвідування без обмежень. Швейцарською компанією «Гаравента» здійснено будівництво найбільшої в країні канатної дороги, що з'єднує монастир із селом на іншій стороні каньйону річки Воротан.

Основні споруди
  • Головна архітектурна споруда монастиря — Церква св. Погоса і Петроса (X століття), була побудована в 895—906 роках.
  • Церква св. Григорія (IX століття) примикає до головної церкви з південної сторони. Відповідно до хроніки, церква була побудована 1295 замість більш раннього будинку, побудованого в 836—848 рр. сюнікським князем Пилипосом та зруйнованого землетрусом 1139 року. Храм відновлений наприкінці XIII століття Орбелянами [1].
  • Надбрамна церква Аствацацін (XI століття). Має вертикально орієнтовані пропорції, що рідко зустрічається у вірменській архітектурі. Всередині невелика куполоподібна зала з нішами в усіх стінах, крім західної.
  • «Гавазан» — колона, що коливається. Встановлена 904 року у дворі, поблизу житлового приміщення монастиря. Є унікальним витвором вірменської архітектури та інженерної думки того часу. Це восьмигранний кам'яний стовп (вісім метрів заввишки), увінчаний хачкарами, встановленими на різьбленому карнизі. Від сейсмічних коливань, і навіть від дотику людської руки стовп може нахилятися і самостійно повертатися в початкове положення. Коливання цього маятника попереджали населення монастиря про землетруси, а також про наближення ворожих військ.

Фотогалерея
  • Гробниця св. Григорія
  • Церква та гробниця св. Григорія
  • Церква св. Погоса та Петроса

Див. також

Примітки
  1. Див. Степанос Орбелян

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.