Туризм у Вірменії

У зв'язку з тим, що кордон між Вірменію та Азербайджаном і Туреччиною наразі зачинений, а також враховуючи, що кордон Грузії з Абхазією та Південною Осетією також зачинений, це створює проблеми для потрапляння наземним транспортом з України до Вірменії, тому єдиним прямим шляхом через Грузію можна потрапити через КПП «Верхній Ларс». Але не зважаючи на це, основним видом міждержавного пасажирського сполучення є авіаційний.

Щоб потрапити у Вірменію поромом через Грузію є два варіанти:

• Напряму — відправитися пароплавом з міста Чорноморськ (Одеська область) до Батумі, чи Поті;
• Через Росію та Туреччину — відправитися до Сочі (Росія), а звідти пароплавом до Трабзону (Туреччина), а звідти до Грузії автомобільним транспортом.

Потрапити у Вірменію через Іран можна зробивши великий крюк через Росію, Казахстан та Туркменістан.

У Вірменії наразі існує два міжнародних аеропорти, що регулярно виконують постійні пасажирські перевезення — аеропорт «Звартноц» (Єреван) та «Ширак» (Гюмрі). В Єревані також є запасний аеропорт «Еребуні», який частково використовується військовими, а неподалік від Степанакерта проходить реконструкцію Степанакертський аеропорт, який почне здійснювати регулярні пасажирські авіаперевезення з жовтня 2010 р.

З України здійснюються постійні пасажирські авіарейси лише у Міжнародний аеропорт «Звартноц» (Єреван). Авіасполучення є з наступних міст:

• Дніпро (Armavia, Dniproavia)
• Запоріжжя (Air Armenia)
• Київ-Бориспіль (Armavia, Donbassaero)
• Одеса (Armavia)
• Харків (Armavia)

Відповідно до чинного законодавства Вірменії, в країні діють 4 міжнародні автомобільні митниці:

Усі вищезазначені траси знаходяться в нормальному стані. На територію Вірменії можна в'їхати як власним автомобілем, так і автобусом, чи маршруткою. В країні діють загальноєвропейські правила дорожнього руху.

На кордоні з Нагірно-Карабаською Республікою митниць нема, замість них стоять лише пости ДАІ, які проводять вибіркову перевірку автомобілів (як при в'їзді у Автономну Республіку Крим). Але вважається, що єдиний офіційний пункт автомобільного пропуску іноземних громадян знаходиться на основній трасі Єреван — Степанакерт між містами Горіс та Бердзор. Це пов'язано з тим, що інші дороги є неналежної якості, хоча туристи на позашляховиках полюбляють серпантинову дорогу Карвачар — Варденіс через навколишні неповторні пейзажі (дорога йде по ущелині, по якій проходить гірська річка). Митники та прикордонники відсутні.

Наразі Вірменія має залізничне сполучення лише з Грузією. Між державами курсує всього два поїзди:

• Єреван — Тбілісі
• Єреван — Батумі (літній)

Зараз активно проводяться проектування будівництва залізниці до Ірану, Азіатський банк виділив гроші на проведення ТЕО та ФЕО, а між найвищим керівництвом Вірменії та Ірану вже підписаний документ, за яким має розпочатися будівництво. Вартість будівництва складатиме від 1 до 2 млн доларів.

Також жваво обговорюється питання відкриття кордону з Туреччиною. Уся необхідна інфраструктура є, і навіть Вірменія вже почала закуповувати у Польщі додаткові вагони для курсування у Туреччину.

Вірменія має розвинену систему пасажирського транспорту, що складається з міжнародного, міжміського та міського.

• Міжнародний транспорт складається з авіаційного, автомобільного та залізничного.
• Міжміський транспорт складається з автомобільного, залізничного та канатного.
• Міський транспорт складається з метрополітену, тролейбусного, автобусного, маршрутного транспорту а також таксі.

Найпопулярнішим видом міжміського транспорту є автомобільний, оскільки завдяки йому Ви можете потрапити у будь-яку точку Вірменії. Внутрішній авіаційний транспорт поки що відсутній, а залізничний не досить розвинений (всього 2 поїзди дальнього слідування та 12 приміських електропоїздів). Є кілька канатних доріг.

Найпопулярнішим видом міського транспорту є маршрутне таксі, оскільки має дуже розвинену систему покрову населених пунктів. Також завдяки низьким цінам вважається досить популярним таксі. Тролейбус та метрополітен є лише у Єревані, але особливою популярністю не користується.

Єреван на фоні г. Арарат

Руїни фортеці Еребуні

• Матенадаран імені Св. Месропа Маштоца — унікальний та відомий на весь світ Інститут Древнього Рукопису, побудований у 1957 р.
• Цицернакаберд — монумент пам'яті жертв Геноциду вірмен 1915-го року
• Музей «Еребуні» — музей м. Єревана.
• Мерія Єревана — Музей Єревана, зимовий палац.
• Картинна галерея Вірменії
• Музей історії Вірменії
• Музей Мартироса Сар'яна.
• Музей Сергія Параджанова.
• Музей Сучасного Живопису.
• Майр Айастан («Мати — Вірменія») — пам'ятник Вірменії, відкривається панорама Єревана.
• Театр Опери (Концертний Зал Філармонії).
• Парк закоханих (Єреван).
• Спортивно-концертний комплекс.
• Церква Св. Саркіса.
• Церква Св. Зоравора.
• Церква Св. Ованнеса.
• Церква Св. Богоматері.
• Єреванський Собор Св. Григора Просвітителя.
• Єреванський Коньячний Завод.
• Дитяча Картинна Галерея.
• Ботанічний сад та зоопарк.
• Єреванський Водний Світ (Аквапарк).

Гора Арагац

• Гора Арагац. Вимерлий вулкан Арагац — найвища гора на території сучасної Вірменії. Гора Арагац сама по собі є природним величним монументом з чотирма вершинами і озером посередині.
• Бюраканська обсерваторія. Буквально за 10 км від Аштарака, на схилі гори Арагац знаходиться велике село Бюракан, що є колискою вірменської астрономії.
• Фортеця Амберд. На південному схилі гори Арагац височіє середньовічна фортеця Амберд (X-XIII ст.) — родове володіння князів Пахлавуні. Фортеця розташована на висоті 2300 м над рівнем моря.
• Церква Месропа Маштоца в Ошакані. За 6 км від Аштарака, на правому березі Касаху, знаходиться село Ошакан — останній притулок національного героя Вірменії, вірменського просвітителя, укладача національного алфавіту — Месропа Маштоца.
• Сагмосаванк. Монастир Сагмосаванк був заснований у 1215 р., коли князь Ваче Вачутян наказав звести тут храм Сурб Сіон (Святий Сіон).
• Оганаванк. Неподалік від села Карбі на початку IV ст. Св. Григорій Просвітитель заснував маленьку церкву, яка послужила основою монастирю Оганаванк. Сьогоднішній монастир Оганаванк — це споруди XII-XIII ст., Комплекс заснований з 1216 р., коли князь Ваче Вачутян заснував церкву Сурб Карепт (1216—1221 рр.). Монастир побудований на печерах і з'єднаний з ущелиною сходами.
• Церква Кармравор. Найвідоміша пам'ятка Аштараку — це добре збережена церква Кармравор. Вона була побудована ще у VII столітті.

Монастир Хор Вірап на фоні гори Арарат

• Монастир Хор Вірап. Про цю унікальну архітектурну пам'ятку знає кожен вірменин. Цей кріпацький монастир є місцем паломництва, одне з найшанованіших місць Вірменії, священне для Вірменської апостольської церкви. Монастир був споруджений в період з VI по XVII століття, над підземеллям, де нудився хреститель Вірменії — Святий Григорій Просвітитель за розповсюдження християнства, поки цар Трдат не вирішив прийняти цю релігію як державну.
• Хосровський заповідник. У східній частині марза розташований Хосровський заповідник, який був створений для полювання та розваг вірменської аристократії.
• Арарат. Насправді священна для вірмен гора Арарат знаходиться сьогодні на території Туреччини. Перебуваючи в західній частині Вірменії, вона так і залишилася в складі Османської держави, тоді як на початку XX століття до складу Російської імперії увійшла тільки Східна Вірменія.
• Двін. У 332-338 рр. до н. е. царем Хосрова Коротким у південних відрогів Гегамського хребта була заснована стародавня столиця Вірменії — Двін.

Церква Св. Ріпсіме

Храм святої Гаяне. Вагаршапат

Руїни храму Звартноц

• Ечміадзін. Почнемо з того, що Ечміадзін (Вагаршапат) — це окреме місто, яке навіть було однією зі столиць Вірменії в II-IV століттях. У глибоку давнину тут розташовувалося село Вардкесаван, на місці якого на початку II століття н. е. цар Вагарш I (117—140) заснував свою столицю, назвавши її Вагаршапат. Входить до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• Кафедральний Собор Св. Ечміадзін. Головним у цьому комплексі є звичайно ж Кафедральний Собор — найдавніший християнський храм Вірменії, один з перших в усьому християнському світі. Перший камінь у фундамент цього храму, за переказами, був закладений у 301 році Григорій Григорієм Просвітителем — першим Католикосом Вірменської церкви.
• Музей Ечміадзіна. Для зберігання реліквій та дарунків, що надходять Вірменській церкві, у 1869 році до Собору були прибудовані ще три приміщення, в яких зараз знаходиться музей монастиря. Він був відкритий в 1955 році.
• Ечміадзинський монастир. До комплексу Ечміадзинського монастиря входять трапезна (XVII століття), готель (XVIII століття), Резиденція Католикоса (1738—1741), школа (1813 р.), кам'яне водоймище (1846 р.) та інші споруди.
• Резиденція Патріарха — Католікоса всіх вірмен. Резиденція глави Вірменської Апостольської церкви розташовується у дворі монастирського комплексу.
• Духовна академія Св. Ечміадзіна. На території монастирського комплексу знаходиться Духовна Академія Св. Ечміадзіна. Вона була заснована 130 років тому.
• Храм Святої Ріпсіме. У Ечміадзіні знаходиться ще три древніх пам'ятки. Згідно з легендою ці храми споруджені на честь мучениць — перших християн, які втекли з Риму від переслідувань імператора. Це храми: Святої Ріпсіме, Святої Гаяне і Святої Шогакат. Храми були споруджені на місцях загибелі цих трьох святих дів.
• Храм Святої Гаяне. Трохи пізніше Храму Святої Ріпсіме був споруджений храм на честь її християнської наставниці — Святої Гаяне. Храм був зведений у 630 році на місці каплиці IV століття і до цього дня є однією з найкращих пам'яток вірменської архітектури.
• Храм Святої Шогакат. Цей храм побудований в 1694 році на місці каплиці IV століття. Примітна його своєрідна архітектура, відома під назвою «купольної зали».
• Храм Звартноц. За 5 км від Вагаршапата знаходиться найяскравіша пам'ятка середньовічного вірменського зодчества — чудовий Храм Звартноц, збудований у VII столітті. На жаль, як і більшість інших стародавніх вірменських храмів, Звартноц дійшов до наших днів лише в руїнах, повністю зруйнований потужним землетрусом в X столітті. Храм входить до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• Сардарапат. Архітектурний і скульптурний комплекс за 10 км від Армавіра, встановлений в 1968 р. у відзначенні перемоги вірмен над османськими загарбниками у 1918 році. Тоді, у 1918 році османська армія вторглася у Араратську долину, зайняла село Сардарапат і розпочинала наступ на Єреван.

Міст біля Джермуку

• Джермук. Один з найзнаменитіших курортів всієї Вірменії. Курортну славу місту забезпечили унікальні термально-мінеральні джерела, навколо яких і виросло місто.
• Монастир Нораванк. Нораванк в перекладі з вірменської означає «новий монастир». Хоча сьогодні він навряд чи виправдовує свою назву, оскільки вік у нього дуже поважний — більше семи століть. Дуже чарівний монастирський комплекс Нораванк був побудований в XIII столітті на уступі вузької звивистої ущелини річки Арпа поблизу міста Єхегнадзор.
• Монастир Цахац Кар. Це архітектурний комплекс розташований за 6 км від села Єхегіс марза Вайоц-Дзор.
• Монастир Спітакавор. Ця пам'ятка розташована в зеленій долині Єхегнадзорського району.

Озеро Севан

• Озеро Севан. Древнє реліктове озеро Севан — «Перлина Вірменії» або «Гегамське море» — одне з найбільших високогірних прісноводних озер у світі. Це справжнє диво природи розташоване в самому центрі Вірменського нагір'я, у величезній гірській чаші, обрамлене мальовничими гірськими хребтами на висоті 1900 м.

Севанаванк

• Монастир Севанаванк. На північно-західній частині озера, на вузькому скелястому півострові розташована відома пам'ятка вірменського середньовічного зодчества — монастир Севанаванк.
• Монастир Айріванк. Розташований на західному узбережжі озера Севан в однойменному селі і відноситься до IX-XII століть.
• Кладовище Норатуз. Недалеко від монастиря Айріванк, на березі озера Севан розташоване село Норатуз, відоме найбільшим кладовищем хачкарів.

Храм Сонця в Гарні

Монастир Гегард

Цахкадзор взимку

Монастир Кечаріс

• Гарні. У невеликому поселенні Гарні, яке широко розкинулося вздовж ущелини, по дну якого тече невелика річка Азат, знаходяться справжній археологічний комплекс, об'єднаний спільною назвою Гарні. Входить до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• Фортеця Гарні. Одне з яскравих свідчень багатовікової культури дохристиянського періоду Вірменії. Вона розташована в мальовничій гірській місцевості, звідки відкривається фантастичний вигляд на мальовничі околиці.
• Палац і лазні. З розкопаних на території храму будівель значний інтерес представляє палацові споруди, свого часу, судячи за залишками, багато прикрашені всередині і зовні.
• Храм Сонця. Справжній і єдиний шедевр елліністичної архітектури у Вірменії — язичницький храм Сонця в Гарні. Це одна з найдавніших пам'яток Вірменії, що збереглися ще з часів язичництва. Єдиний язичницький храм на території СНД, який повністю зберігся. Історики приписують його будівництво древнєвірменському царю Трдату, який прийняв християнство як офіційну релігію в 301 році. Хоча багато вчених роблять висновки про те, що він побудований в I ст. н. е.
• Гегард. За декілька кілометрів від Гарні, якщо рухатися вздовж ущелини річки Азат на північний схід, на схилі майже замкнутого амфітеатру стрімких скель, в оточенні суворої й величної природи знаходиться монастир Гегард або Гегардаванк, відомий своєю скельної архітектурою. Покажчиком шляху до нього служить фігура левиці на високому п'єдесталі у крутого повороту дороги, несподівано відкриває вид на монастир. Монастир входить до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• Каплиця Св. Григорія Просвітителя. Першою, при князях Закарянах була побудована каплиця Св. Григорія Просвітителя.
• Храм Катогіке. У 1215 році було зведено головний храм — Катогіке, стінами якому служать кам'яні кручі.
• Церква Авазан (1283 р.). До 1240 р. були закінчені роботи над першою печерною церквою монастиря — Авазаном.
• Церква Аствацацін (1215 р.). У другій половині XIII століття монастир був куплений князями Прошянамі.
• Цахкадзор. У перекладі з вірменського «Цахкадзор» означає «Ущелина квітів». Цим багато чого сказано. Ущелина, значить гори, сніжні вершини, стрімкі річки, круті обриви, мальовничі долини, покриті квітковим килимом. Найпопулярніший зимовий курорт Вірменії. Є багато лижних трас та кілька секцій сучасної канатної дороги.
• Монастир Кечаріс. У північно-західній частині Цахкадзора, на терасі схилу Памбакського хребта стоять три церкви древнього монастиря Кечаріс, яке в XII-XIII століттях було великим духовним центром Вірменії зі своєю школою. Кечаріс — є класичним зразком середньовічного архітектурного мистецтва Вірменії.

Монастир Ахпат

Монастир Санаїн

• Монастир Ахпат. Середньовічний монастирський комплекс Ахпат був споруджений в період X-XIII ст. З усіх монастирських будівель збереглися — головна церква Святого Ншана (967—991 рр.) з скульптурними зображеннями зовні і розписами (XIII-XIV ст.) всередині.
• Санаїнський монастир. Недалеко від міста Алаверді — одного з великих міст марза Лорі — знаходиться старовинне селище Санаїн відомий своєю унікальною пам'яткою — середньовічним монастирем X-XIII ст. — скарбом древнєвірменської архітектури. Санаїн з'єднує з містом Алаверді канатна дорога.
• Одзунський монастир. На південь від міста Алаверді знаходиться величний храм Одзун (VI-VII ст.). Незважаючи на свій древній вік Одзун прекрасно зберігся.
• Фортеця Лоріберд. Збудована у X столітті і розташована поруч з містом Степанаван, недалеко від якого знаходиться Пушкінський перевал, де в XIX столітті А. С. Пушкін зустрів траурний караван, що віз тіло убитого в Тегерані А. С. Грибоєдова.

Татевський монастир

Древня язичницька обсерваторія Караундж (Зорац Карер)

• Монастир Татев. Перлина середньовічної вірменської архітектури монастир Татев був побудований у IX-XIII століттях. В часи Середньовіччя тут діяв Татевський університет. Відвідати його досить складно через важкодоступність місцевості, в якій він розташований. Але справжні цінителі унікальних пам'яток старовини все-таки знаходять сили і можливості відвідати цей шедевр середньовічної архітектури. Для полегшення відвідання монастиря наразі планується будівництво найдовшої канатної дороги у світі, яка буде з'єднувати монастир з селом, що розташоване з іншої сторони каньйону.
• Сатані камурдж (Сатанинський міст) — природний міст, створений без втручання людини над ущелиною річки Воротан. Біля моста розташовані теплі термальні джерела, які обладнані для купання.
• Караундж (Зорац Карер). Стародавня обсерваторія. У Сюнікському марзі, біля м. Сісіан, знаходиться одна з найзнаменитіших мегалітичних споруд Вірменії «Зорац Карер» — це доісторична пам'ятка, що складається із сотень вертикально поставлених великих 2-х метрових каменів-менгирів —— з наскрізними отворами у верхній частині.
• Водоспад Шакі. На півдні Вірменії, всього за декілька кілометрів від Сісіана знаходиться водоспад Шаки. Затаєний в одному із затишних куточків Сюніка, водоспад постає глядачам своєю невимовною красою. Тут день наповнений музикою неспішно падаючої води, яка в гармонії з панорамою величної гірської природи довершує чудовий краєвид.
• Ухтасар — наскельні малюнки V—VI тисячоліття до н. е.

Діліжанський заповідник

Монастир Гошаванк

Комплекс монастиря Агарцин

• Діліжан. Місто Вірменії, що має статус гірськокліматичного та бальнеологічного курорту. Він розташований в Тавушському марзі, в ущелині річки Агстев, на висоті 1258—1510 м в оточенні хвойних лісів. Діліжан славиться воістину чарівним за цілющими якостями повітрям, напоєним ароматом сосен і створює дуже сприятливі умови для людей, які страждають на легеневі захворювання.
• Діліжанський заповідник. Це величезна заповідна територія, де у надзвичайно мальовничому пейзажі злилися гори, ліси і мінеральні джерела.
• Монастир Агарцин. Якщо їхати від Діліжана в бік села Техут через заповідний буковий ліс дорога сама виводить на чудовий монастирський комплекс XI-XIII ст. — Агарцин. Це — перлина каньйону, одне з найтаємничіших місць у Вірменії, що потопає в зелені гірські ліси.
• Монастир Гошаванк. Недалеко від монастиря Агарцин знаходиться ще одна світоч науки та культури древньої Вірменії — монастир Гошаванк або Нор Гетік, де розташовувався великий середньовічний університет.
• Тавушська фортеця. На одному із схилів ущелини річки Агстев, що круто обривається до річки, здалеку видно високий скелястий ріг з вежами середньовічної фортеці Тавуш (Берд).

Центральна площа у другому за розміром місті Вірменії — Гюмрі

• Гюмрі. У 1840 році Гюмрі був офіційно проголошений містом. Незабаром Александрополь (Гюмрі) став також важливим центром торгівлі та ремісництва. У 60-х роках XIX ст. ремісників тут було більше, ніж у Тбілісі. Високого розвитку досягли майстерність каменярів, гончарів, теслярів, ковалів, мідь. Не даремно з XIX століття Гюмрі називався містом вірменських традицій, поетів і ашуг, ремесел і мистецтв. Тут було безліч магазинів, великих і малих крамниць, ринків. У середині XIX ст. місто отримало справжню планування з системою площ, пов'язаних широкими проспектами в центрі.
• Монастир Арічаванк. Монастирський комплекс Арічаванк був споруджений в період з VII по XIII ст. Головною його особливістю є те, що він був збудований з величезних каменів різних відтінків.
• Монастир Мармашен. За 10 км від Гюмрі, в селі Мармашен знаходиться монастир Мармашен (X-XIII ст.) — видатний культурний і релігійний центр середньовічної Вірменії.