Твердофазний синтез
Твердофазний синтез (англ. solid-phase synthesis) — спосіб синтезу сполук, що застосовується для створення їхніх бібліотек, при якому використовується тверда підкладка для розділення сполук при синтезі, що спрощує ідентифікацію продуктів реакції.[1][2]
В ході отримання сполук до полімерної підкладки прикріпляється (іммобілізується, тобто зв'язується хімічним зв'язком) субстрат, часто через зв'язівну ланку (лінкер), щоби далі при взаємодії з реактантом утворити продукт, який залишається зв'язаним з полімерною основою. Після закінчення реакції продукт може бути знятий (відщеплений) з полімерної основи за допомогою простої реакції у м'яких умовах, приміром, відновленням сполучного зв'язку, ацидолізом чи гідролізом.
Примітки
- http://www.combichemistry.com/solid_phase_synthesis.html
- John McMurry: Chemia organiczna, t. 4. Warszawa: PWN, 2005, ss. 1008-1009. ISBN 83-01-14404-1.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.