Тед Дітчберн

Народився 24 жовтня 1921 року в місті Джиллінгем. Вихованець юнацької команди «Тоттенгем Готспур», з якої 1938 року перейшов до академії «Нортфліт».

1 травня 1939 року він повернувся до «Тоттенгема» і підписав професійний контракт, але початок Другої світової війни відклав на кілька років його офіційний дебют. Він дебютував у першій команді 31 серпня 1946 року, і в найближчі шість років пропустив лише два матчі «Тоттенгема». Крім того він став одним з перших воротарів, що не просто вибивали м'яч вперед, а кидали руками захиснику, щоб починати багатоходові комбінації[1].

За підсумками сезону 1949/50 Дітчберн, який як завжди зіграв у всіх матчах, допоміг своїй команді виграти другий дивізіон, а вже в наступному сезоні 1950/51 несподівано виграв з командою чемпіонат Англії, вперше в історії клубу. На додачу «шпори» з Тедом того ж року вдруге в історії взяли Суперкубок Англії, обігравши «Ньюкасл» (2:1).

Дітчберн залишався беззмінним воротарем «Тоттенгем Готспур» до серпня 1958 року, коли на початку нового сезону 1958/59 в матчі проти Челсі Тед зазнав серйозної травми пальця, через що змушений був закінчити свою професійну кар'єру. Всього за лондонців Дітчберн провів 418 матчів в чемпіонаті і 34 в Кубку Англії.

З 1959 по 1965 рік Тед був граючим тренером аматорської футбольної команди «Ромфорд», після чого працював з аматорським клубом «Брентвуд Таун».

З 1949 по 1950 рік захищав кольори другої збірної Англії. У складі цієї команди провів 2 матчі.

2 грудня 1948 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти збірної Швейцарії (6:0). Проте через наявність у збірній таких воротарів як Берт Вільямс та Френк Свіфт, Дітчберн дуже рідко виходив на поле.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії, проте був лише дублером Вільямса і на поле не виходив.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни лише 6 матчів, пропустивши 9 голів.

Після відходу на пенсію Дітчберн відкрив спортивний магазин в Брентвуді[2]. Помер 26 грудня 2005 року на 85-му році життя у місті Брентвуд.