Теленешти

Історія

Є дані, що Теленешти були заселені ще в часи даків. Дмитро Кантемир указував на існування тут готського міста[1]

Легенди про походження назви

Відповідно до однієї легенди спочатку на цій території перебувало село Інешти (рум. Inesti). Пізніше було поруч побудоване селище. А тому що в даній місцевості жило дуже багато євреїв, вони й становили більшість населення нового селища. Багато хто називають Теленешти «єврейським містечком». Самі євреї назвали місто Теленешт (за аналогією з Тель-Авівом), що переводиться з івриту як «пагорб біля Інешть» або «інештський пагорб».

По іншій легенді жив колись у цій місцевості боярин, і був у нього дуже ледачий слуга. Бояринові не подобалося, що слуга нічого не робив. Тому він злився й завжди повторював слузі: «Ти лінуєшся» (рум. Te lenesti). Пізніше ця фраза й стала назвою міста.

Відомі теленешці

  • Нісе Белцер (Співак) кантор і композитор літургічної музики
  • С. Бен-Ціон (Симхе-Олтер Гутман) — письменник, поет
  • Нахум Гутман ізраїльський художник і дитячий письменник
  • Кауфман Михайло Петрович — російський генерал, військовий інженер
  • Беньямін Коган рабин, завуч школи, автор підручників молдавської (румунської) мови
  • Аріель Копрів — єврейський письменник
  • Мойше Пінчевський — письменник, поет
  • Золмен Розенталь — письменник, журналіст, фольклорист
  • Лейзер-Дувід Розенталь — єврейський (їдиш) письменник, з 1861 по 1918 рік жив у Теленештах
  • Михайло Юр'єв — радянський історик-синолог
  • Валерій Гаіна — гітарист-віртуоз, один з перших російських популяризаторів рок-гітари й засновник найвідомішої в 80-х роках групи «круїз».
  • Ягун Віктор Миколайович (* 1970) — український військовий і громадській діяч, генерал-майор Служби безпеки України, колишній заступник голови СБ України.

Примітки

  1. Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона[недоступне посилання з липня 2019]

Література

  • Аксентий Блановский: Теленешты, З Тимпул, Кишинів, 1987
  • Boris Druta, Flori de dor pentru Salom, Ed. Pontos, Chisinau, 2004, 156 pp.
  • Zamfir Arbore, Dictionarul geografic al Basarabiei, B., 1904 [Reeditate Ch., Museum, 2001]
  • Enciclopedia Sovietica Moldoveneasca, Chisinau, 1976, p. 366
  • Mihail Sadoveanu, Drumuri basarabene., B., Editura Librariei H. Steinberg & Fiul, 1922, p. 76 [Reeditare: B., Ed. Saeculum, Ch., Ed. Stiinta, 1992, 95 pp.]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.