Ягун Віктор Миколайович

Народився у Молдавській РСР, за національністю українець.

1977–1987 — навчався у Теленештській російській середній школі № 2.

1987-1992 — навчався на лісогосподарському факультеті Львівського лісотехнічного інституту.

З 1988 активно включився у громадсько-політичний рух за незалежність України[1].

З початку 1989 — голова Студентського Братства Львівського лісотехнічного інституту.

З грудня 1989 — член Української Гельсінської Спілки (УГС).

У жовтні 1990 став одним із організаторів та активних учасників студентського голодування («Революція на граніті»), що відбулася у Києві. Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту[2].

З червня 1992 по лютий 1994 — працював на керівних посадах за основним фахом у лісовому та мисливському господарстві на території Львівської області.

Член Київського міського осередку Спілки Української Молоді в Україні.

1992 — за рекомендацією громадсько-політичних сил Львівщини, подав документи для зарахування на військову службу в СБ України.

5 грудня 2013 року окремим наказом тодішнього голови СБ України О.Якименка був звільнений з посади та виведений поза штат співробітників Служби з вимогою до безпосереднього керівництва негайного оформлення документів на звільнення з військової служби (без права на пенсію та поновлення). Формальним приводом для появи наказу стала зафіксована напередодні Внутрішньою безпекою Служби зустрічі з одним із лідерів «Правого сектора» Миколою Карпюком.

Взяв активну участь в Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014 років), формально входив до негласного складу відділу спеціальних завдань (контррозвідка) Самооборони Майдану під керівництвом Андрія Парубія.

У лютому 2014 року під керівництвом Валентина Наливайченка активно включився в роботу по відновленню діяльності фактично розгромленої попередніми керівниками спецслужби України[3].

Член політради партії Валентина Наливайченка «Справедливість», радник голови партії з питань національної безпеки.[4].

З вересня 1994 призваний на військову службу до Служби безпеки України.

З вересня 1994 по лютий 1996 навчався у Інституті підготовки кадрів Академії СБ України (з відзнакою отримав другу вищу освіту за спеціальністю«правознавство»).З березня 1996 року по червень 2002 — служба на оперативних та керівних посадах в Управлінні СБ України у Львівській області.

З липня 2002 року по вересень 2015 — служба у Центральному Управлінні СБ України.

У грудні 2005 року, за сприянням Єгипетського фонду технічної співпраці з країнами СНД, навчався на курсах «Управління безпекою в кризовій ситуації» при Поліцейський академії Арабської Республіки Єгипет.

З 24 березня 2014 по 19 червня 2015 — заступник голови Служби безпеки України, генерал-майор[5][6][7].

На початку війни на сході України під час виконання бойового завдання у складі об'єднаної групи силових і правоохоронних структур України з визволення міста Слов'янська 13 квітня 2014 потрапив у засідку російських найманців, якими керував Ігор Гіркін (Стрелков). У ході першого бойового зіткнення українських силовиків із терористами на території нашої держави загинув капітан СБУ Геннадій Біліченко (зазнав три кульові поранення, несумісні з життям). Це був перший в історії незалежної України прецедент загибелі співробітника спецпідрозділу СБУ «Альфа» не від рук кримінальних елементів, а в бою з представниками спецслужб іноземної держави[8].

На посаді заступника голови СБ України керував здобуттям оперативними підрозділами Служби та оприлюдненням беззаперечних доказів участі військовослужбовців Російської Федерації у воєнних діях на території України та функціонування під патронатом спецслужб Росії центрів вербування найманців і підготовки диверсантів для дестабілізації ситуації та підтримки терористів в Україні[9]. Здобуто дані про наявність на території РФ, зокрема у містах Пскові, Таганрозі, Шахти (Ростовської області), селі Молькіно Краснодарського краю та в Московській області центрів підготовки диверсійних груп для вчинення терористичних актів і диверсій, збройних нападів на українських військовослужбовців та мирне населення[10].

За результатами діяльності контррозвідки СБ України під кураторством Ягуна був закладений початок боротьби зі спецслужбами РФ та підконтрольними їм незаконними воєнізованими угрупованнями сепаратистів, посилений контррозвідувальний режим в державі, і в першу чергу в зоні проведення АТО, відновлено боєздатність підрозділів контррозвідки СБ України, у тому числі військової контррозвідки, попереджено і недопущено безліч терористичних актів у великих містах країни, значно знижено терористичну загрозу в цілому по Україні[11].

Дружина — вчителька англійської мови в початкових класах однієї із загальноосвітньої школи міста Києва.

Родина має трьох дітей: два сина 1997 і 2011 р. н. та донька 1999 р. н.

• Сторінка Віктора Ягуна у соціальній мережі Facebook
• Як здолати російського агресора: практичні поради — Віктор Ягун // Гібридна війна РФ // ВІДЕО