Тенгіз (нафтогазове родовище)

Тенгіз (каз. Теңіз — море) — нафтогазове родовище в Атирауській області Казахстану, в 350 км на південний схід від м Атирау. Відноситься до Прикаспійської нафтогазоносної провінції. Має площу 2500 км², а також включає до свого складу менше родовище Корольова. Початково родовище розмірами 19 км завширшки і 21 км завдовжки[4] було відкрито в 1979.

нафтогазове родовище
гігантське нафтогазове родовищеd
Тенгіз
каз. Теңіз
каз. Теңіз мұнай кен орны
Продукт Tengizd
46°09′10″ пн. ш. 53°23′00″ сх. д.
Континент Азія
Входить до Приморсько-Ембінська НГОd
  • Прикаспійська НГП
    • Країна  Казахстан,  СРСР і  Російська імперія
    Регіон Атирауська область
    Відкрито 1979
    Розробка 1993
    Площа 2500 км²[1]
    Довжина 21 км[2]
    Ширина 19 км[1]
    Надрокористувач Tengizchevroild
    Серія нафтові родовища Казахстануd
    Література [3]
    Корисні копалини Азії
    Геологія Азії
    Гірнича промисловість Азії

    6 квітня 1991 в експлуатацію було введено нафтогазовий комплекс — Тенгізський нафтогазопереробний завод і промисел, що поклало початок промисловому видобутку на даному родовищі.

    Поблизу родовища є аеропорт місцевих повітряних ліній Тенгіз.

    Характеристика родовища

    Поклади вуглеводнів розташовані на глибині 3,8-5,4 км. Родовище масивне, рифогенного походження. Нафтоносність пов'язана з відкладеннями середньо-нижньокам'яновугільного і девонського віку.

    Коефіцієнт нафтонасиченності 0,82. Початковий газовий фактор 487 ме/ме, початковий дебіт нафти 500 м³/добу при 10 мм штуцері. Початковий пластовий тиск 84,24 МПа, температура 105 °С. Щільність нафти 789 кг/м³. Нафта сірчиста 0,7%, парафіниста 3,69%, малосмолиста 1,14%, містить 0,13% асфальтенів.

    Видобувні запаси родовища оцінюються від 750 млн до 1 млрд 125 млн тонн нафти. Прогнозований обсяг геологічних запасів становить 3 млрд 133 млн тонн нафти. Запаси попутного газу оцінюються в 1,8 трлн м³.

    Розробка родовищ

    У 1993 р Уряд Казахстану заснував ТОО СП «Тенгизшевройл» спільно з компанією «Chevron» для розробки нафтового родовища Тенгіз. На середину 2010-х партнерами є вже чотири компанії: АТ НК «Казмунайгаз»(20%),«Chevron Overseas»(50%),«Exxon Mobil»(25%) й «ЛукАрко»(5%).

    Спочатку частка Казахстану складала 50%. Потім 25% були продані Exxon Mobil, а потім ще 5% були продані ЛукАрко. Відповідно, у розпорядженні Казахстану залишилася 20% частка — передана в управління Казмунайгазу.

    Тенгіз займає 2 місце за запасами нафти в Казахстані (після Кашаганського родовища).

    Видобуток нафти на Тенгізі в 2010 склала 26 млн тонн.

    Транспортування нафти

    З пуском в 2001 Каспійського трубопровідного консорціуму вся нафта Тенгіза пішла в Новоросійськ, з цього моменту з'явилася перша казахстанська марка нафти Tengiz. З листопада 2008 року Казахстан вперше почав експорт казахстанської нафти через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан, а також після серпня 2008 відновив відправку невеликих обсягів нафти залізницею Баку-Батумі.

    Аварія 1985-1986 років

    23 червня 1985 на свердловині № 37 з глибини більше 4 кілометрів стався викид нафти і газу в атмосферу. Палаючий стовп здійнявся на висоту 200 метрів. Роботи з глушіння гігантської пожежі тривали більше року і завершилися тільки в липні 1986 року. Було випробувано безліч способів погасити полум'я, свердловину вдалося заглушити за допомогою направленого вибуху зсередини[5]

    В атмосферу було викинуто 3,4 млн тонн нафти, 1,7 млрд кубометрів газу (у тому числі 516 тис. сірководню), 900 тис. тонн сажі. Радіус негативного впливу аварії досягав 400 кілометрів.

    Дивись також
    • Кашаган
    • Казахстансько-китайський нафтогін
    • Нафтогазоносні басейни Казахстану

    Примітки
    1. About TCO — 1993.
    2. About the field — Tengizchevroil.
      • Tengizchevroild
    4. Tengiz Chevroil. About the field. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 11 грудня 2014.
    5. Азамат МАЙТАНОВ. Четверть века тому назад Казахстан пережил апокалипсис – пожар на Тенгизе. Радио Азаттык. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 2010-6-29.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.