Атирауська область

Атирауська область (каз. Атырау облысы) — область в складі Казахстану. До 1991 року — Гур'євська область. Утворена 15 січня 1938 року. Центр — місто Атирау.

Атирауська область

Атырау облысы

Герб
Адм. центр Атирау
Найбільше місто Атирау
Країна  Казахстан
область Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область, Актюбінська область, Мангістауська область, Астраханська область ?
Номерний знак E,06
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 567 938 (2014) [1] (3,3%. 16-е)
 - густота 4,79 осіб/км² (10-е місце)
Етнікон казахи — 91,5 %
росіяни — 6,4 %
корейці — 0,5 %
татари — 0,5 %[2]
Площа
 - повна 118 631 км² (4,4%. 12-е місце)
Висота
 - максимальна 221 м
(гори Жельтау)
 - мінімальна −28 м (Прикаспійська низовина)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938
Аким Бактикожа Ізмухамбетов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-ATY
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Атирауська область

Адміністративний поділ

Кількість районів — 7, міст — 2, міських селищ — 2, аульних (сільських) округів — 73.

Райони
№ Район Площа,
км²		 Населення,
осіб (2009)		 Центр Сільські
округи		 Міські
адміністрації		 Селищні
адміністрації		 Населені
пункти
1 Жилиойський район 29400 70156 Кульсари 5 1 1 13
2 Індерський район 10900 30582 Індерборський 6 - 1 14
3 Ісатайський район 14700 24643 Аккістау 7 - - 16
4 Курмангазинський район 20800 55502 Ганюшкіно 19 - - 49
5 Кзилкогинський район 24900 20544 Міяли 10 - - 28
6 Макатський район 4900 29269 Макат 2 - 2 4
7 Махамбетський район 9600 29167 Махамбет 11 - - 24
8 Атирауська м.а. - 240570 Атирау 7 - 2 28

Найбільші населені пункти
№ Населений пункт Населення,
осіб (1999)		 Населення,
осіб (2009)
1 Атирау 143 184 165 387
2 Кульсари 38 518 51 097
3 Макат 12 593 14 266
4 Баликші 11 207 12 954
5 Індерборський 11 433 12 915
6 Ганюшкіно 12 419 12 750
7 Доссор 9 283 11 470
8 Жумискер 4 702 9 498
9 Геолог 4 108 8 256
10 Махамбет 6 685 8 012

Населення

Населення Атирауської області — моноетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 91,5 %, значно менше становили росіяни — 6,4 %, корейці — 0,5 %, татари — 0,5 %, українці — 0,3 %. Інші національності складають близько 0,8 % від загальної чисельності населення краю.[2]

Найбільше місто: Атирау.

Зміна чисельності населення:[3][4]
Роки200320042005200620072008
Населення 451 928 ▲ 457 215 ▲463 466 ▲472 384 ▲480 687 ▲490 369
Роки200920102011201220132014
Населення ▲509 123 ▲520 982 ▲532 020 ▲542 987 ▲555 198

Географія

Область розташована на Прикаспійській низовині, на північ і схід від Каспійського моря між низов'ями Волги на північному заході і плато Устюрт на південному сході.

Поверхня рівнинна, невеликі гори на півночі, на кордоні із Західно-Казахстанською областю (Індерські — 150 м), на крайньому південному сході — гори Жельтау (221 м).[5]

Велика частина Прикаспійської низовини лежить нижче за рівень океану, найнижча западина становить −28 м. На Прикаспійській низовині обширні масиви грядкових і барханних пісків (Рин-піски, Тайсойган тощо), поблизу дельти Волги бугри Бера.

Клімат різко континентальний, вкрай посушливий, зі спекотним літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — 3,4°С на півдні, —10,6°С на півночі; липня 26 °C на півдні, 24 °C на півночі. Опадів випадає від 100—116 мм на півдні до180—200 мм на рік на півночі, сніжний покрив нестійкий. Вегетаційний період 230 днів на півдні, 200 днів на півночі. Характерні сильні вітри — пилові бурі і суховії влітку.

Каспійське море у прилеглій до області частині має глибину менш ніж 50 м. Берегова лінія порізана мало, зустрічаються невеликі піщані коси й прибережні острови.

Вздовж північного узбережжя Каспійського моря тягнеться нерідко заболочена очеретяна смуга, в заплавах Урала і Емби — невеликі деревно-чагарникові хащі (тугаї). Лісами і чагарниками зайнято менше 1 % території області.

Збереглися багато диких тварин: хижі (вовк, лис корсак), гризуни (ховрахи, тушканчики, зайці — русак і толай), копитні (кабан, сайгак), птахи (дрохва, стрепет, степовий орел).

Економіка

Основу економіки Атирауської області складає нафтовидобуток.[6] В області знаходяться такі нафтові родовища як «Тенгіз», «Даулетали», «Жана-Макат», «Боркілдакти», «Східно-Тегенське».

Найбільшими підприємствами регіону є:

  • ТОВ «Тенгізшевройл» — виробництво сирої нафти, скрапленого вуглеводневого газу, сірки і осушеного газу.[7]
  • Виробнича філія «ЕмбаМунайГаз».
  • Атирауський нафтопереробний завод

Примітки
  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 (казах.), (рос.)
  3. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
  4. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019] (казах.), (рос.)
  5. «Topographic Maps». Гори Жельтау[недоступне посилання з червня 2019] на Topomapper.com.
  6. Промисловість Атирауської області (казах.), (рос.), (англ.)
  7. Сайт ТШО[недоступне посилання з червня 2019] (казах.), (рос.), (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.