Теобальд I (король Наварри)

Теобальд народився 30 травня 1201(12010530) року в Труа, Франція. Він був сином шампанського графа Теобальда III й наварської інфанти Бланки, доньки наварського короля Санчо VI.

Незабаром після народження помер його батько, який спочатку очолював Четвертий хрестовий похід. До 1222 року графством фактично керувала мати Теобальда — Бланка Наваррська як регентша. Він отримав гарну освіту, особливо полюбляв гуманітарні науки, замолоду почав складати поеми. За це його прозвали «принцом труверів».

В час навчання у Теобальда виник конфлікт з могутнім феодалом Ерардом I де Брієном стосовно спадковості частини земель у графстві Шампань, який переріс у 1215 році у відкриту війну. Тільки після того, як у 1222 році Теобальд перебрав усю владу на себе, вдалося залагодити цей конфлікт: заплативши значну грошову компенсацію в обмін на землі.

Незабаром у графа Шампані стався конфлікт з королем Людовиком VIII під час облоги Авіньйона у 1226 році. Теобальд IV залишив короля, повернувшись зі своїми загонами додому. Звідси стали ширитися чутки про нібито отруєння короля графом Шампані через кохання останнього до французької королеви. Реагуючи на це, Бланка Кастильська, удова Людовика VIII, наказала не пускати володаря Шампані до Реймського собору під час коронації нового короля Людовика IX.

Тому 1228 року Теобальд перейшов на бік повсталих баронів на чолі із П'єром Моклерком, герцогом Бретонським, що ставили за мету скинути короля Людовика VIII й зробити новим королем позашлюбного сина Філіпа II Августа — Філіпа Патлатого. Проте Бланці Кастильській вдалося швидкими діями взяти в облогу шампанський замок Шанон. У підсумку Теобальд перейшов на бік короля, а у 1229 році отримав дозвіл бувати при королівському дворі. У відповідь 1230 року колишні союзники графа по змові на чолі з Моклерком виступили проти Теобальда. Лише поміч короля Людовика IX врятувала графа. На дяку за це Теобальд відмовився від графств Блуа, Шатоден, Шартр та Сансерр на користь французької корони.

У 1234 році після смерті свого дядька Санчо VII Сильного граф Шампанський успадковує королівство Наварра. Він коронувався під ім'ям Теобальд I. Відтоді він більше уваги приділяв розвитку Наварри, ніж Шампані.

У своєму новому володінні Теобальд провів фіскальну та податкову реформи. На значні посади призначив шампанців. Окрім того провів роботи з кодифікації наваррського права. Водночас встановив гарні стосунки з королівством Кастилія і Леон, уклавши угоду з Фердинандом III.

У 1238 році почав готуватися до Сьомого хрестового походу, до якого його запросив король Людовик IX. Втім Теобальд I бажав не бути скутим наказами короля. Тому, з'єднавшись у Ліоні з Гуго IV, герцогом Бургундії, П'єром Моклерком, герцогом Бретані, графом Жаном Барським, Амальріхом де Монфором. Разом з ними король Наварри рушив до Палестини. Це похід отримав назву Хрестовий похід баронів.

Прибувши сюди у 1239 році, усі ці війська рушили уздовж берегу до Аскалона й Гази. Головним завданням Теобальд I бачив відвоювання колишніх земель Єрусалимського королівства. Втім того ж року, не дочекавшись головних сил на чолі з королем Наварри, загони тамплієрів й госпітальєрів вступили у бій з армією Айюбідів при Газі, де християни зазнали нищівної поразки. Після цього граф Шампані вирішив застосувати дипломатію, скориставшись протиріччями між емірами з династії айюбідів. Завдяки цьому хрестоносцями вдалося 1240 року повернути майже усі землі Єрусалимського королівства, що було втрачено 1187 року. Після цього Теобальд I вирішив завершити свій похід й повернутися додому, що й було зроблено того ж року.

По поверненню до Наварри Теобальд I вступив у конфлік з Педером де Гацоласом, єпископом Памлони. Втім, зрештою, король Наварри зумів приборкати амбіції останнього. Помер Теобальд 8 липня 1253 року у Памплоні.

Автор багатьох віршованих творів, поем, зокрема «Суперечка», «Пісня про Хрестовий похід», багатьох ліричних пісень про кохання з музичним супроводом, релігійних поем, сірвент.