Теодорович Йосафата Ірина
Теодорович Йосафата (хресне ім'я Ірина (5 липня 1878, Рахиня — 12 липня 1954, Фокс Чейс, Пенсільванія, США) — церковна діячка, монахиня василіянка в Галичині й США, рідна сестра священиків-василіян Епіфанія і Павла Теодоровичів та монахині Моніки Теодорович-Полянської, ЧСВВ.
| м. Йосафата Теодорович, ЧСВВ | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Ірина |
| Народилася |
5 липня 1878 с. Рахиня, нині Долинський район Івано-Франківської області, Україна |
| Померла |
12 липня 1954 (76 років) Фокс Чейс, Пенсільванія, США |
| Діяльність | монахиня-василіянка, педагог |
| Відома завдяки | церковна діячка |
| Конфесія | УГКЦ |
| Родичі | батьки: о. Микола Теодорович і Харитина з роду Охримовичів |
| Брати, сестри | Теодорович Павло Петро, Теодорович Єпіфан Василь і Моніка Полянська |
Життєпис
Народилася в с. Рахиня в сім'ї священика Миколи Теодоровича і Харитини з роду Охримовичів. В молодому віці вступила до сестер василіянок на новіціат в Словіті. Була настоятелькою монастирів у Словіті (1900—1902), Львові (1902) і Яворові (1903—1914), а в часі Першої світової війни на доручення митрополита Андрея Шептицького виїхала до Києва, де заснувала і провадила сиротинець для дітей галицьких біженців. Після захоплення Києва радянською владою повернулася до Галичини, де в 1918—1922 рр. знову була в Словіті настоятелькою.
1922 р. виїхала до Філадельфії (США), де стала головною настоятелькою для всіх сестер василіянок, зайнятих в установах і парафіяльних школах українських греко-католицьких єпархій в Америці (1924—1949). Причинилася до розбудови провінційного осідку сестер у місцевості Фокс Чейс в окрузі Філадельфія.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Некролог м. Йосафати Ірини Теодорович, ЧСВВ // Місіонар (The Missionary). Урядовий орган Апостольства Молитви і Братства Найсвятіших Тайн, виходить раз на місяць у Філядельфії, Видають: Сестри ЧСВВ. Рік XXXVIII. — ч. 8 за серпень 1954. — С. 246—247.