Теодор Атеїст
Теодор Атеїст або Теодор із Кірени, також Феодор із Кірени[1][2] (дав.-гр. Θεόδωρος бл. 340 р. до н. е. е. — бл. 250 р. до н. е. е.)[3] — давньогрецький філософ киренської школи. Датування життя філософа спирається на «Хроніки» Євсевія Кесарійського, де його діяльність відноситься до 4-го року 117-й Олімпіади, тобто 309 р. до н. е.[4] Решта доксографічних відомостей про Теодора мають низьку достовірність[5] . Вважається, що народився філософ у м. Кирена, звідки був змушений виїхати до Афін, де і приєднався до кіренаїків. Діоген Лаертський та словник "Суда" повідомляють, що Теодор також навчався у стоїка Зенона Кітійського, софіста Брісона Гераклейського та в діалектика Діонісія Халкидонського, а також у скептика Піррона (Diog. Laert. II 98)[6][7] . Проте сучасні історики вважають достовірним лише навчання у Піррона, на що вказує наявність деяких схожих ідей філософів[8] . Вчення киренаїків Теодор вивчав або у Аристиппа-молодшого, як вважав Діоген Лаерсьткий, або у Аннекеріда, на що вказуємо сам Діоген, посилаючись на думку Антисфена в «Спадкоємностях філософів» (Diog. Laert. II 98).
Теодор Атеїст | ||||
---|---|---|---|---|
Θεόδωρος | ||||
Народження | 340 до н. е. | |||
Смерть | 250 до н. е. | |||
Знання мов |
| |||
Школа / Традиція | киренаїки | |||
Літературний напрям | Кіренаїки | |||
Зазнав впливу |
| |||
Вчителі | Bryson of Achaead, Aristippus the Youngerd, Dionysius of Chalcedond, Зенон із Кітіона і Крат Афінський | |||
Відомі студенти | Біон Борисфенський | |||
Історичний період | елліністичний період | |||
Конфесія | атеїзм | |||
|
Діоген Лаертський вказує, що Теодор був змушений виїхати з Афін після того, як постав перед ареопагом за «безчестя» (ἀσέβεια), але не повідомляє подробиць. Амфікрат в книзі «Про знаменитих людей» пише, що Теодора засудили до отруєння цикутою, але це свідчення вважається недостовірним, а Діоген вказує, що Деметрій Фалерский допоміг йому уникнути суду (Diog. Laert. II 101—102)[9] . Можливо, версія про цикуту бере початок а «Антології» Стобея, який пише про сміливому відповіді філософа на загрозу страти за зухвалі промови: «Воістину возвеличишся ти, царе, зрівнявшись силою з цикутою»[10] .
Перед смертю філософ повернувся в рідне місто Кирену, де користувався заступництвом царя Магаса .
За Діогеном Лаертським, Теодор заснував цілий напрям у філософії, але в історії залишилося ім'я лише одного учня філософа, Біона Борисфеніта . Однак той не був переконаним киренаїком, еклектично поєднуючи також елементи навчань кініків та софістів, зокрема й щодо способу життя[11] .
Примітки
- Воєвода, А. Л.; Воевода, А. Л.; Voievoda, A. L. (2012). Зацікавити математикою (методичні матеріали для підвищення інтересу до математики): Методичний посібник. Вінниця:ФОП «Легкун В.М.». «Феодор з Кірени (V ст. до н. е.)...»
- Філософія :: Державний університет телекомунікацій. www.dut.edu.ua. Процитовано 4 лютого 2021. «...Феодор, Гегесій та ін. Усі родом із міста Кірени. Сповідували гедонізм. Гедонізм – етичне вчення, яке найвищу цінність життя вбачає у насолоді. Гедонізм – різновидність евдемонізму.»
- Tiziano Dorandi, Chapter 2: Chronology, in Algra et al. (1999) The Cambridge History of Hellenistic Philosophy, page 52. Cambridge.
- Eusebius. Chronicle // Eusebius Werke. — Berlin: Akademie-Verlag, 1956. — S. 127.
- Winiarczyk. Theodoros ῾Ο ῎Αθεος. // Philologus, 1981. — S. 65-71
- Диоген Лаэртский, О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов — М.: Мысль, 1986. — 571 С.
- Σοῦδα, Θ 150
- Brancacci A. Teodoro l'Ateo e Bione di Boristene fra Pirrone e Arcesilao // Elenchos. Napoli, 1982. — Vol. 3. — P. 55-85.
- Диоген Лаэртский, О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов — М.: Мысль, 1986. — 571 С.
- Stob. Anthol. III 2.32
- Döring K. Aristipp aus Kyrene und die Kyrenaiker // Die Philosophie der Antike. — 1998. — Bd. 2. — Hbd. 1. — S. 306—310.
Література
- Dorandi, Tiziano (1999). Chapter 2: Chronology. У Algra, Keimpe. The Cambridge History of Hellenistic Philosophy. Cambridge: Cambridge University Press. с. 52. ISBN 9780521250283.
- Filonik, Jakub (2013). Athenian impiety trials: a reappraisal. Dike (16): 75–76. doi:10.13130/1128-8221/4290.