Тереза Португальська

Тереза народилася близько 1151 року в Коїмбрі, в родині португальського короля Афонсу І та його дружини Матильди Савойської[2]. Вона була третьою дитиною в сім'ї, молодшою сестрою Урраки та старшою сестрою Саншу I, майбутнього короля Португалії. Дівчинку назвали на честь бабусі по батьківській лінії Терези Леонської, матері Афонсу й дружини португальського графа Генріха Бургундського.

Тереза була улюбленою донькою Афонсу І. 1172 року, під час прогресуючої батькової хвороби, вона стала другим регентом Португалії поряд зі своїм братом Саншу. Король планував передати свій трон дочці, тому наступного 1173 року проголосив Саншу і Терезу спадкоємцями престолу. Їхня роль як реальних правителів королівство зростала в міру погіршення здоров'я Афонсу І. Саншу займався військовими питаннями, а Тереза — цивільним управлінням. Оскільки вона була офіційним спадкоємцем, а король-батько боявся втратити незалежність свого королівства, її шлюб довго відкладався. Через це дівчина залишалася незаміжньою досить довго. Вона мала титул сеньйори Старого Монтемайору та Орена (порт. Senhora de Montemayor el Viejo e Ourem)[3].

Близько 1183 року, за два роки до смерті Афонсу І, до Португалії прибуло посольство з Фландрського графства з пропозиціями шлюбу між Терезою та фландрським графом Філіппом. Останній планував одружитися вдруге після смерті своєї першої бездітної жінки Єлизавети Вермандуаської, щоб отримати нарешті бажаного спадкоємця й забезпечити незалежність графства від Франції. Португалія ж отримувала нового союзника в Європі та визнання її самостійності від кастильсько-леонської корони. Весілля Терези і Філіпа справили того ж року, в Турнеському катедральному соборі Діви Марії[2]. У Фландрії інфанта прийняла нове ім'я Матильди, після смерті своєї молодшої сестри Мафалди. Вона отримала володіння міста Лілль та Дуе, численні містечка та села фландрського узбережжя[4]. Із собою Тереза привезла значний посаг, завдяки якому її чоловік Філіпп успішно продовжив війну з Францією до 1186 року. Крім цього, у почті інфанти до Фландрії прибули численні португальські шляхтичі та купці.

Тереза (Матильда) жила в одному з найбагатших дворів середньовічної Європи. Її чоловік був патроном Кретьєна де Труа, одного з авторів відомої Артуріани та творців легенд про Святий Грааль. Проте у шлюбі Тереза не мала дітей, тому після смерті Філіпа в серпні 1191 року графство перейшло до його сестри Маргарити I та її чоловіка Балдвіна VIII. Сама графиня-вдова поховала чоловіка у Клервоському абатстві[4] й отримала від нього у спадок значні землеволодіння у південній та береговій Фландрії[5]. Незважаючи на свій політично-економічний потенціал Тереза (Матильда) не чинила перешкод правлінню своєї зовиці. Натомість у своїх володіннях вона підняла податки, спричинивши повстання у місті Ворне (Veurne) та каштелянстві Бурбур[6] .

Шлюб Терези і Балдвіна

1193 року Тереза (Матильда) вийшла заміж вдруге. Її чоловіком став бургундський герцога Ед ІІІ, далекий родич з Бургундського дому династії Капетингів. У цьому шлюбі вона так само не мала дітей, тому Ед ІІІ розлучився з нею й взяв новою дружиною Алісу де Вержі.

Після розлучення в 1195 році Тереза (Матильда) уклала угоду із королем Франції, обіцяючи не виходити заміж утретє[7]. Вона повернулася до Фландрії, де допомагала влаштувати одруження свого небожа Фердинанда із Жанною, онукою Маргарити I та Балдвіна VIII[8].

Тереза (Матильда) померла 6 травня 1218 року у 67-річному віці в дорожно-транспортній пригоді, випадково затонувши із екіпажем в болоті біля Верне у Західній Фландрії[4]. Її поховали у Клервоському абатстві, Франція, поруч із могилою фландрського графа Філіппа[9]. Пам'ять про фландрську графиню щорічно відмічають у Брюгге.