Капетинги

Капетинги (фр. Capétiens) — франкська династія французьких королів, представники якої правили з 987 по 1328. У історії французької держави — третя за рахунком династія після Меровингів і Каролінгів. Першим королем династії був паризький граф Гуго Капет, якого королівські васали вибрали королем після смерті бездітного Людовика V. Від його прізвиська «Капет», точне значення якого втрачене, династія і отримала своє ім'я.

Герб Капетингів
Історія Франції
Портал Франція

Доісторична Франція

Античність
Галлія
Галльська імперія
Римська Галлія (50 до н. е.—486)

Середньовічна Франція
Пізня Галлія(457 р. – 486)
Королівство Бургундія
Династії у складі Франкського Королівства:
Меровінги (481—751)
Каролінги (751—987)

Західне Франкське королівство

Капетинги (987—1328)
Валуа (1328—1589)
Бурбони (1589—1792, 1814—1848)
Станова монархія у Франції (1302—1614)
Дореволюційна Франція

Французький абсолютизм (1643—1789)

Сучасна Франція
Французька революція (1789—1799)
Конституційна монархія (1791 —1792)
Перша республіка (1792—1804)
Перша імперія (1804—1814)
Реставрація Бурбонів (1814—1830)
Липнева монархія (1830—1848)
Друга республіка (1848—1852)
Друга імперія (1852—1870)
Третя республіка (1870—1940)
Паризька комуна (1871)
Режим Віші (1940—1944)
Тимчасовий уряд (1944—1946)
Четверта республіка (1946—1958)
П'ята республіка (з 1958)

Сином Гуго Капета був король Франції Роберт II Побожний, а онуком Генріх I , дружина якого - донька Великого князя Київського Ярослава Мудрого Анна вважається однією з родоначальниць династії Капетингів та похідних від неї: Валуа, Бурбонів, Анжу та інш.

Останнім представником прямої гілки Капетингів на французькому троні став Карл IV. Потім до влади прийшла династія Валуа, що є молодшою гілкою сімейства Капетингів. А після припинення Ангулемської лінії династії Валуа, до влади прийшла інша гілка дому Капетингів — Бурбони.

Два нинішні претенденти на трон Франції, також є прямими нащадками Гуго Капета: від легітимістів — представник іспанської гілки Бурбонів, від орлеаністів — представник Орлеанської.

Король Іспанії Хуан Карлос I та великий герцог Люксембургу Анрі належать до Капетингів.

Генеалогія Капетингів


Королі з династії Капетингів
  • 9 Королів Португалії (1139–1383)
  • 11 Королів і Королев Неаполя (1266–1442, 1700–1707, 1735–1806)
  • 4 Короля Сицилії (1266–1282, 1700–1713, 1735–1815)
  • 4 Короля Двох Сицилій (1815–1860)
  • 2 Короля Албанії (1272–1285, 1285–1294)
  • 16 Королів і Королев Наварри (1305–1441, 1572–1792)
  • 4 Королі і Королеви Польщі, Королі Русі, Великі князі Руські (1370–1399, 1573–1574, 1697)
  • 4 Короля і Королеви Угорщини, Королі Галичини і Волині (1310–1386)
  • 11 Королів і Королев Іспанії (1700–1808, 1813–1868, 1874–1931, 1975–present)
  • 2 Короля Етрурії (1801–1807)
  • 2 Великі князі Люксембургу (1964 – present)
  • 21 Герцогів і Герцогинь Бургундії (956–1002, 1026–1361, 1363–1482)
  • 6 Князів і Княгинь Люксембургу (1412–1415, 1419–1482, 1700–1713)

Правителі України з династії Капетингів
  • Карл I Роберт — король Угорщини, король Галичини та Володимирії (1310—1342).
  • Людовик І Анжуйський — король Угорщини, король Галичини та Володимирії (1342—1382); Король Польщі, Володар і Спадкоємець Русі (1370—1382).
  • Марія Анжуйська — королева Угорщини, королева Галичини та Володимирії, Володар і Спадкоємець Русі (1382—1385, 1386—1395).
  • Карл II — король Угорщини, король Галичини та Володимирії (1385—1386).
  • Ядвіга Анжуйська — королева Польщі (1384—1399); Володар і Спадкоємець Русі (1387—1399).
  • Генріх Валуа — Король Речі Посполитої, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Київський, Волинський та Подільський (1573—1574).
  • Француа Людовик Бурбон-Конті — Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Київський, Волинський, Подільський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський (1697)

Історія

Найстаршими серед живих нині Капетингів є іспанські Бурбони (лінія герцогів Кадиських). Також нижче приведені дати згасання окремих гілок (за чоловічою статтю, відповідно до «салічного закону»).

Капетинги (†1328)[1]

  • Валуа, старша гілка (†1498)[2]
    • Валуа-Орлеан (старший Орлеанський дім) (†1515)[3]
      • Валуа-Ангулем (†1588)[4]
    • Валуа-Анжу (молодший Анжуйський дім) (†1481)
    • Валуа-Бургундія (молодший Бургундський дім) (†1477)
      • Валуа-Бургундія-Брабант (†1430)
      • Валуа-Бургундія-Невер (†1491)
    • Валуа-Алансон (молодші Валуа) (†1525)
  • Евре (Наваррський дім) (†1425)
  • Бурбони, старша гілка (†1503)
    • Бурбон-Монпансьє (†1527)
    • Бурбон-Вандоми (Бурбон-ла Марш, потім Бурбони, молодша гілка, королівська династія) (†1883)[5]
      • Іспанські Бурбони, старша гілка (†1833)[6]
        • Бурбон-Моліна (†1936)[7]
        • Бурбон-Кадис[8]
          • Бурбон-Барселона[9]
        • Бурбон-Севілья (Бурбон-Кастельві)[10]
          • Бурбон-Санта-Єлена[10]
        • Бурбони Двох Сіцилій[11]
          • Бурбон-Роккаджульєльма (†1968)[12]
        • Бурбон-Браганса (†1979)
        • Бурбон-Парма
          • Бурбон-Парма-Люксембург (Бурбон-Нассау)[13]
        • Бурбон-Віллабріга (†1823)[12]
      • Орлеанський дім Бурбонів (Орлеани, молодший Орлеанський дім), старша гілка (†1926)[14]
        • Орлеани (молодша гілка)[15]
        • Орлеан-Браганса[16]
        • Бурбон-Галлієра
      • Бурбон-Конде (†1830)
        • Бурбон-Конті (†1814)
        • Бурбон-Суассон (†1641)
      • Бурбон-Монпансьє (принци Ла-Рош-сюр-Йон) (†1608)
    • Бурбон-Каренсі (†1520)
      • Бурбон-Дуіссан (†1530)
    • Бурбон-Прео (†XV ст).
  • Дім Артуа (†1472)
  • Анжуйський дім Капетингів (старший Анжуйський дім) (†1309)
    • Угорський дім Капетингів (†1382)[17]
    • Неаполітанські Капетинги (Анжу-Неаполь) (†1343)
    • Анжу-Тарент (†1374)
    • Анжу-Дураццо (†1348)
      • Анжу-Гравіна (†1414)
  • Дім Дре (старша гілка, графи Дре) (†1345)
    • Дім де Бо (†1398)
      • Де Боссар (†1498)
        • Дю Фресне (†1540)
        • Моренвілль (†1590)
    • Дім Дре молодшої гілки (Бретонський дім) (†1341)
      • Дре-Монфор (†1488)
    • Дре-Машекуль (†1434)
  • Дім Куртене (†1283)
    • Куртене-Шампіньоль (†1472)
      • Куртене-Блено (†1655)
        • Куртене-Блено-ла Фер (†1562)
          • Куртене-Шевильон (†1733)[18]
          • Куртене-ла Вілле (†1578)
        • Куртене-д'Аррабле (†1540)
      • Куртене-ла Фер (†1438)
      • Куртене-Тонле (†1384)
  • Дім Вермандуа (†середина XIII ст).
  • Бургундські Капетинги (Старший Бургундський дім) (†1361)

Крім того існували і інші гілки Капетингів — бастарди, що не мали спадкових прав на трон, проте поповнили ряди французької знаті.

  • Від Валуа-Орлеанів:
    • Від герцога Луї І Орлеанського — гілка Орлеан-Лонгвіль (†1694).
  • Від Валуа-Ангулемів:
    • Від Генріха ІІ та Ніколь Савіньї — гілка Валуа-Сан-Ремі (†XVIII ст.).
    • Від Карла IX та Марі Туше — гілка Валуа-Ангулем (†1668).
  • Старша гілка Бурбонів:
    • Від герцога Шарля І де Бурбона — гілка Бурбон-Бюссе[19].
    • Від герцога Жана ІІ де Бурбона — гілка Бурбон-Лаведан (†початок XVII ст.)
  • Бурбон-Вандоми:
    • Від Генріха IV та Габріелли д'Естре — гілка Бурбон-Вандомів (†1727).
    • Від Людовика XIV та мадам Монтеспан — гілки Бурбон-Мен (†1775) та Бурбон-Пентьєвр (†1793).

Також від одного з бастардів Бургундської династії Португалії пішла гілка Авіських герцогів, згодом — королівська династія (1383–1580).


Див. також

Примітки
  1. Останній представник старших Капетингів — Карл IV.
  2. Останній представник — Карл VIII.
  3. Останній представник — король Людовик XII Орлеанський.
  4. Зі смертю останнього представника — Генріха III, згасла династія Валуа.
  5. Останній представник — Анрі, герцог Бордосський, граф Шамбор (1820—1883).
  6. З 1701 р. королівська династія Іспанії, старша гілка вигасла на Фердинанді VII.
  7. Карлістські претенденти.
  8. Єдиний нині живучий представник роду — Луїс, титулярний герцог Анжуйський (нар. 1974), легітимістський претендент на трон Франції.
  9. На іспанському троні з 1975 р. Представники — Хуан Карлос I та його син Филипп, принц Астурійський.
  10. Морганатична лінія, прав на трон не має.
  11. З 4-х гілок цього роду дві є морганатичними, в тому числі старша — лінія герцогів Калабрійських.
  12. Морганатична гілка.
  13. З 1964 р. — правляча династія в державі Люксембург.
  14. Старша гілка роду вигасла на Филиппі, титулярном герцогі Орлеанськом (1869—1926).
  15. Нащадки Жана, титулярного герцога де Гіз (1878—1960). Численні гілки Орлеанів живуть нині у різних країнах. Голова дому, орлеанистський претендент — Анрі (нар. 1933) носить титул графа Паризького та герцога Іль-де-Франс.
  16. Існують дві гілки роду — нащадків Педро Бурбона, принца Грао-Пара (1875–1940) та значно численніша гілка нащадків його брата Луї Бурбона (1878–1920).
  17. Старша гілка Анжу-Капетингів вигасла на Людовику Великому.
  18. Останній небурбонський дім Капетингів. Дім Куртене згас на Рожері (1647–1733), аббаті Оксеррському.
  19. Гілка існує і зараз, її голова — Шарль де Бурбон, граф де Бюссе (нар. 1945).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.