Терещенко Марко Степанович

Марко́ Степа́нович Тере́щенко (6 (19) січня 1894(18940119), с. Ковалисі на Черкащині 18 липня 1982, Харків[1]) — український режисер театру і кіно. Заслужений артист УРСР (1930).

Терещенко Марко Степанович
Народився 19 січня 1894(1894-01-19)
Ковалиха, Смілянський район, Київська область
Помер 18 липня 1982(1982-07-18) (88 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Діяльність автор
Нагороди

Життєпис

По закінченні Музично-драматичної школи Миколи Лисенка в Києві (1914) працював у Молодому Театрі Леся Курбаса, в якому очолив ліве крило. Відстоюючи погляд, що театр — це колектив і кожний мистець — для себе режисер, Терещенко 1920 року створив свою експериментальну студію, у 1921—1925 очолював Театр ім. Г. Михайличенка, на сцені якого поставив на основі літературних композицій масові видовища. 1925—1926 і 1929—1934 — мистецький керівник Одеського Драматичного театру ім. Революції, Харківського театру Революції та ін.; поставив п'єси І. Микитенка: «Диктатура» (1929), «Кадри» (1930), «Справа чести» (1931), «Дівчата нашої країни» (1933), «Соло на флейті» і «Маруся Чурай» (1934).

У 1940—1941 роках художній керівник та режисер Тернопільського українського драматичного театру імені Івана Франка. Тут працював разом з дружиною Валентиною Варецькою.[1]

Працював на Одеській і Київській кіностудіях; найкращі фільми: «Микола Джеря» (за І. Нечуєм-Левицьким) та «Навздогін за долею», «Дорогою ціною» (за М. Коцюбинським, 1927).

Терещенко автор книг про режисуру масових сцен «Мистецтво дійства» (1921), спогадів «Крізь лет Часу» (1974).

У 1945—1976 роках викладав у Харківському інституті культури.

Примітки

  1. Медведик П., Миськів В., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина… С. 173—174.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.