Терлецький Валентин Михайлович

Валентин Михайлович Терлецький (8 (21) лютого 1916(19160221), Київ — 20 жовтня 1979, Київ) — український радянський правознавець і історик, доктор історичних наук (з 1967 року), професор (з 1968 року). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981, посмертно[1]). Член Ревізійної Комісії КПУ в 1971—1976 роках.

Валентин Михайлович Терлецький
Народився 8 (21) лютого 1916
Київ, Російська імперія
Помер 20 жовтня 1979(1979-10-20) (63 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність історик, функціонер
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1949)
Галузь правознавство, історія
Заклад Київський обласний комітет Комуністичної партії України, Головна редакція Української радянської енциклопедії, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України і КНУ імені Тараса Шевченка
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук (1967)
Нагороди

Біографія

Народився 8 (21 лютого) 1916 року в Києві. З 1937 року — на комсомольській роботі.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1938–1945 роках служив в Червоній армії, брав участь у німецько-радянській війні[2].

У 1945–1948 роках — 1-й секретар Київського міськкому і обкому ЛКСМУ (комсомолу), у 1948–1958 роках працював у Київському обкомі КПУ.

У 1949 році закінчив юридичний факультет Київського університету.

З 1958 року — відповідальний секретар Головної редакції Української радянської енциклопедії. В 1967–1968 і 1972–1978 роках завідував відділом проблем радянського будівництва Інституту держави і права АН УРСР.

У 1968–1972 роках — головний редактор журналу «Комуніст України».

З 1978 року — професор Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті.

Помер в Києві 20 жовтня 1979 року. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

Досліджував проблеми історії радянського суспільства, теорії та історії держави і права. Основні праці:

  • «Держава і комунізм» (1962);
  • «Ради депутатів трудящих Української РСР у період завершення будівництва соціалізму (1938–1958 рр.)» (1966);
  • «Історія Академії наук Української РСР» (книги 1-2, 1967; у співавторстві);
  • «Політична організація суспільства» (1967, у співавторстві);
  • «Вчення Карла Маркса про державу та право і сучасність» (1968);
  • «Академія наук Української РСР 1919–1969: Короткий історичний нарис» (1969);
  • «Місцеві ради Української РСР і комуністичне будівництво» (1970, у співавторстві);
  • «Політика партії в галузі соціально-політичного розвитку радянського суспільства» (1972);
  • «Ленінська ідейна спадщина і проблеми радянського будівництва» (1974);
  • «Політична організація розвинутого соціалістичного суспільства (правові питання)» (1976, у співавторстві).

Примітки
  1. за монографію «История государства и права Украинской ССР», опубліковану в 1976 році. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 5 листопада 2012.
  2. Проект «Українці у світі»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.