Термореактивний пластик
Те́рмореакти́вний пла́стик (реактопласт) (англ. thermosetting plastic) — полімер, який затвердіває при нагріванні і не може бути переплавленим.[1] Це звичайно полімер з незакінченим структуротворенням (низькомолекулярний), яке продовжується та завершується на стадії виготовлення виробу: при нагріванні, під дією каталізаторів чи отвердників, у полімері виникає просторова структура завдяки утворенню міжмолекулярних зв'язків, що, закріплюючи надану форму, забезпечує пластикові після охолодження особливу міцність. При повторному нагріванні форму змінити вже не можна (наприклад, формальдегідні та епоксидні смоли), тобто зшивання полімерних ланцюгів, що відбулось, не є оборотним.
Див. також
- Термопласти — полімери, що, на відміну від реактопластів, здатні плавитись.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Примітки
- http://old.iupac.org/goldbook/TT07168.pdf Архівовано 22 листопада 2010 у Wayback Machine. thermosetting plastic
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.