Тесленко Олександр Костянтинович

Народився 22 грудня 1948 року в Сталіно. Його батьки також письменники — Марія Лісовська та Костянтин Тесленко. Після закінчення середньої школи працював на деревообробному заводі, а потім санітаром у хірургічній клініці. Після закінчення в 1975 році Київського медичного інституту став лікарем-анестезіологом у клініці серцевої хірургії. У 1979 році, після виходу його першої книги «Дозвольте народитися», був прийнятий до Спілки письменників України.

Писати прозу почав іще студентом, перше своє оповідання опублікував у 1971 році, хоча його творчий шлях все-таки почався з поезії. Вірші писав ще в школі, а дебютував ліричною добіркою в альманасі «Вітрила». Потім надовго замовк. У цей час багато працював, знімав аматорські фільми, навіть намагався екранізувати власні повісті. Вмів слюсарювати, столярувати, ремонтував старі швейні машинки (і сам шив), розбирався у всіх електричних приладах, лагодив праски, телевізори, каміни, учив угорську мову, перекладав твори московських письменників-фантастів. З 1978 року працював старшим редактором відділу прози журналу «Дніпро», з 1985-го — на творчій роботі. Був секретарем Комісії Спілки письменників України з пригодницької й науково-фантастичної літератури. Учасник Всесоюзної зустрічі КЛФ (1988, Київ), III Всесоюзного семінару ВТО МПФ «Борисфен-88» (1988, Дніпропетровськ).

Могила Олександра Тесленка

В 1986 році в перші дні брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, через що помер 10 червня 1990 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Після смерті письменника залишився незакінченим роман з символічною назвою «Як зустрітися з Богом?».

Більша частина фантастичної спадщини Олександра Тесленко присвячена вигаданій планеті Інкані — штучній планеті 142-го штучного зоряного метакаскада, побудованій в 2860 році за проектом головного конструктора Івана Чапола. Відстань до Землі — 527 мільйонів кілометрів, до Сонця — 417 мільйонів кілометрів. На той час людство крім Інкани побудувало ще кілька таких штучних планет, наприклад, сусідню Веріану. Освітлювали планету ракети-сонця, які запускали щодоби. Середня тривалість життя людей і кіберів на той час становила два сторіччя. А Земля стала величезним музеєм, де жило й працювало сім мільярдів чоловік і біокіберів. Ціль цього музею — зберегти для нащадків інформацію про те, як жили люди раніше.

• Тесленко Олександр Костянтинович (1 января 1949 — 11 июня 1990) (рос.)
• Дьондюранг: Науково-фантастичні оповідання та повісті, К.: Веселка, 1987
• Пригодницько-фантастичні оповідання / Олександр Тесленко, Ярослав Вайс. — Київ : Молодь, 1988. — С. 268. — 65 000 прим. — ISBN 5-7720-0364-X.