Тесля Григорій Терентійович

Народився в родині селянина-бідняка у місті Кобеляках Полтавської губернії[1]. Закінчивши 4 класи початкової школи, змушений був залишити навчання і йти в найми до багатого селянина у селі Жуківка Кобеляцького повіту.

У 1925 році виїхав на Донбас, де працював забійником шахти № 9. З 1933 року працював машиністом на станції Старий Оскол, потім — слюсарем заводу імені Ілліча у місті Маріуполі.

З 1938 року почав артистичну діяльність у Старобільському українському драматичному театрі імені Кропивницького Ворошиловградської області.

Учасник німецько-радянської війни. Служив у складі 45-ї залізничної військової бригади.

Після демобілізації з радянської армії працював артистом Дрогобицького обласного музично-драматичного театру. Обирався депутатом Дрогобицької обласної ради ІІІ-го скликання.

З початку 1950-х років працював у Київському театрі імені Івана Франка[2].

Жив у Києві. Помер в 1968 році. Похований на Байковому кладовищі.

Могила Григорія Теслі

Знімався у фільмах:

• «Мартин Боруля» — Гервасій Гуляницький, багатий шляхтич (телеспектакль, 1953);
• «Кривавий світанок» (1956, поліцейський)
• «Павло Корчагін» — голова губвиконкому (1956);
• «Суєта» — Макар Барильченко, старий козак (1956);
• «Народжені бурею» — революційний робітник (1957);
• «Штепсель женить Тарапуньку» — Прокоша (1957);
• «Олекса Довбуш» — козак Михайло (1959);
• «Кров людська — не водиця» (1960);
• «Люди моєї долини» (1960);
• «Прощавайте, голуби» — майор-пожежник[3] (1960);
• «А якщо це любов?» — фронтовик з орденами (1961);
• «Наш спільний друг» — Іван Федотович Глотаймуха (1961);
• «У мертвій петлі» (1962);
• «Здрастуй, Гнате!» (1962);
• «Королева бензоколонки» — сивий водій (1962);
• «Бухта Єлени» — епізод (1963);
• «Люди не все знають» (1963);
• «Ракети не повинні злетіти» (1964);
• «Гадюка» — епізод (1965);
• «Загибель ескадри» (1965);
• «Циган» (1967)[4].