Тесніф

Тесниф (азерб. Təsnif) — малий вокальний жанр азербайджанської національної класичної музики, типу пісні, який займає важливе місце в репертуарах ханенде (азербайджанські народні співаки, виконавці мугамів). Авторами тесніфів часто бували самі ханенде. Особливо майстерно співав тесніфи один з найяскравіших представників азербайджанського вокального мистецтва — Бюльбюль. Він так професійно виконував знамениті азербайджанські тесніфи «Раст», «Сеґях» і «Шур», що інші талановиті ханенде навіть не бралися за виконання цих тесніфів, кажучи: «На них лежить печатка Бюльбюля»[1].

Тесніф
Стилістичні походження
Походження
музичні традиції Середнього Сходу
Типові інструменти
Споріднені жанри
мугам, тасніф

Такі видатні азербайджанські композитори, як Кара Караєв, Фікрет Аміров, Тофік Кулієв, Алекпер Тагієв, Закір Багіров і музикознавець М. С. Ісмайлов, широко використовували тесніфи у своїй творчості, і записували їх нотами з виконання прославлених азербайджанських ханенде і виконавців: Сеїда Шушинського, Джаббара Карьягдиогли, Зульфі Адігезалова, тариста Ґурбана Піримова та ін.

Виконання

Тесніфи зазвичай виконуються до або після мугаму. Таким чином, виконавці показують свою майстерність в обох жанрах. На відміну від мугамних репертуарів, які більш імпровізовані і ритмічно вільні, тесніфи, так само, як і малий інструментальний класичний жанр азербайджанської музики — рянгі, більш схильні до впливів «музичної моди». У XX столітті виконавці мугамів (ханенде) стали використовувати в тесніфах вірші азербайджанських поетів ліричного та громадянського звучання, таких як Самед Вургун, Сулейман Рустам, Аліага Вахід, Бахтіяр Вагабзаде, І. Сафарлі та інших.

Знамениті виконавці тесніфів

Див. також

Примітки
  1. «Азербайджанский соловей»

Посилання
  • Санубар Юсифгызы, проект «Мугам: фабрика звезд»
  • «Арузные метры в азербайджанских теснифах». Известия АН АзССР, 1971, № 3.
  • «Азербайджанские теснифы как жанр народно-профессиональной музыки». Доклады АН АзССР, 1971, № 3.
  • «Новая жизнь теснифов». «Литературный Азербайджан», 1972, № 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.