Аміров Фікрет Мешаді Джаміль огли

Фікрет Аміров (азерб. Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov; 22 листопада 1922, Гянджа, Азербайджанська РСР — 20 лютого 1984, Баку) — радянський, азербайджанський композитор, музичний педагог. Народний артист СРСР (1965). Герой Соціалістичної Праці (1982). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1949) і Державної премії СРСР (1980).

Аміров Фікрет Мешаді Джаміль огли
азерб. Fikrət Əmirov
Основна інформація
Дата народження 22 листопада 1922(1922-11-22)[1][2][…]
Місце народження Гянджа, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР
Дата смерті 20 лютого 1984(1984-02-20)[2][3][4] (61 рік)
Місце смерті Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Поховання Алея честі
Роки активності 1942 — 1984
Громадянство СРСР
Професії композитор
Освіта Бакинська музична академія
Жанри опера, симфонія, symphonic mughamd, концерт і балет
Нагороди


 Файли у Вікісховищі

Біографія

Фікрат Аміров народився 22 листопада 1922 року в Гянджі, Азербайджанська РСР в родині відомого співака, тариста й композитора Мешеді Джаміля Амірова. Закінчив Кіровабадське музичне училище по класу тара. Навчався в Бакинському музичному училищі по класу композиції. У 1939 році розпочав навчання у Бакинській консерваторії. Вивчав композицію у Б. І. Зейдмана і основи азербайджанської народної музики у У. А.-Г. Гаджибекова.

1941 року пішов на фронт, але був демобілізований після поранення.

Після закінчення консерваторії працював художнім керівником Азербайджанської філармонії, директором Азербайджанського театру опери і балету.

Фікрет Аміров помер 20 лютого 1984 року в Баку. Похований на Алеї почесного поховання.

Трудова діяльність
  • 1942-1945 рр.- директор і художній керівник філармонії, а також директор музичного училища в місті Кіровобад. Професор.
  • 1945 р. — закінчив консерваторію, представивши дипломну роботи — оперу «Улдуз».
  • 1946-1947 рр. — художній керівник Азербайджанської філармонії ім. А. М. Магомаєва.
  • 1956-1959 рр. — директор Азербайджанського театру опери і балету імені М. Ф. Ахундова.

Досягнення

У творчості композитор використовує азербайджанські народні мелодії і ритми, імпровізацію

  • Автор книги «В світі музики» (1983).
  • З 1956 року був секретарем правління Спілки композиторів Азербайджану
  • З 1975 року секретар правління Спілки композиторів СРСР
  • 1980 рік — Член-кореспондент АН Азербайджанської СРСР.
  • Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 4-9-го скликань

Твори

Опери
  • «Улдуз» (1948)
  • «Севіль» (1953)

Балети
  • «Шур» (хореографічна новела) (1968)
  • «Легенда про Насімі» (1973)
  • «Підкорювачі Каспію» (вокально-хореографічна поема) (1975)
  • «Тисяча і одна ніч» (1979)
  • «Нізамі» (1984).

Музичні комедії (оперети)
  • «Крадії сердець» (1943)
  • «Радісна звістка» (1945)
  • «Гезюн айдин» (1946).

Оркестрові твори
  • Поеми «Пам'яті Нізамі» (1941), «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
  • Увертюра «Джанги» (1945)
  • Симфонія «Нізамі» (1947)
  • Концерт для фортепіано з оркестром народних інструментів (1947)
  • Два симфонічні мугами: «Шур», «Кюрд-овшари» (1948)
  • Поема «Зимня дорога» для тенора і баритона з оркестром (1949)
  • Сюїта «Азербайджан» (1950)
  • «Карабах — перлина Азербайджану» (1954)
  • Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
  • «Азербайджанське каприччіо» (1961)
  • «Симфонічні танці» (1963)
  • Симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру і литавр «Гюлістан Баяти-шираз» (1968)
  • «Симфонічні портрети» для 4 солістов, декламатора і оркестру (1970)
  • Вокально-хореографічна поема «Легенда про Насімі» (1977)
  • «Азербайджанські гравюри» для симфонічного оркестру.

Камерні твори
  • Варіації для фортепіано (1941)
  • «Романтична соната» для фортепіано (1947)
  • 2 прелюдії для фортепіано (1948)
  • «Елегія» пам'яті Асафа Зейналли для віолончелі або альту з фортепіано (1948)
  • Поема «Посвята Узеіру Гаджибекову» для унісону скрипки та віолончелі з фортепіано (1949)
  • 5 п'єс для віолончелі та альта з фортепіано (1953)
  • Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
  • Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)
  • Дитячий альбом для фортепіано (1956)

Нагороди

Фільмографія
  • 1960 — «Ранок»
  • 1962 — «Велика опора»
  • 1965 — «Аршин мал алан»
  • 1966 — «Життя чудова штука, брат!»
  • 1968 — «Красунею я не була»
  • 1970 — «Севіль»
  • 1972 — «Гюлістан Баяти-шираз»
  • 1973 — «Шкатулка»
  • 1974 — «Урок співів»
  • 1974 — «Сторінки життя» (кіноальманах)
  • 1975 — «Легенди світу»
  • 1975 — «Фірангіз»
  • 1977 — «Шляхом Жовтня»
  • 1985 — «Фікрет Аміров»

Пам'ять
  • Іменем композитора названі Гянджинська філармонія, Державний ансамбль пісні і танцю. В Баку, Гянджі, Сумгаїті музичні школи носять його ім'я.
  • 22 листопада 2006 року в Баку на будинку, де жив композитор, відкрита меморіальна дошка.

Бібліографія
  • Караєв К. Симфонічні мугами Фікрета Амірова // Радянська музика. — 1949. — № 3.
  • Данілов Д. Фікрет Аміров. — Баку, 1956.
  • Аміров Ф. У світі музики (Musiqi aləmində). — Баку, 1983

Примітки
  1. Амиров Фикрет Мешади Джамиль оглы // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. International Music Score Library Project — 2006.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.