Тетрадиміт
Тетрадиміт (рос. тетрадимит; англ. tetradymite; нім. Tetradymit m) — мінерал, сульфотелурид бісмуту шаруватої будови.
| Тетрадиміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Bi₂Te₂S |
| Nickel-Strunz 10 | 2.DC.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Тригональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | 4-tupled[2] |
 Тетрадиміт у Вікісховищі | |
Назва від грецьк. «tetradymos» — чотирикратний: за характерними для мінералу четверниками (W. K. Haidinger, 1831).
Синоніми: борнін, дафіліт, ксафіліт, блиск телуро-бісмутовий, евтоміт, телуристий бісмут.
Опис
Хімічна формула: Bi2Te2S. Склад у % (з родов. Оя, Японія): Bi — 51,99; Te — 47,89; S — 0,12. Домішки: Se — до 2 %.
Сингонія тригональна. Ромбоедричний вид. Форми виділення: ромбоедричні недосконалі кристали, листуваті або зернисті аґреґати. На гранях ромбоедрів горизонтальна штриховка. Спайність по (0001) досконала. Густина 7,2—7,3. Твердість 1,5. Колір і риса сталево-сірі. Блиск металічний. Пластинки гнучкі, але не еластичні. Гра кольорів тьмяна або веселкова. Непрозорий. Т-ра плавл. 600 оС. Анізотропний. Зустрічається в гідротермальних, рідше — контактово-метасоматичних родовищах разом з іншими телуридами, золотом, піритом, халькопіритом, ґаленітом. Рідкісний.
Розповсюдження
Родовище Оя (Японія), Шубков і Банська Штявниця (Словаччина), Байца-Біхорулуй, Моравіта, Оравіта (Румунія), Боліден (Північна Норвегія), Південний Урал, Забайкалля (РФ), Сан-Жозе (Бразилія).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тетрадиміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тетрадиміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.