Техногенна безпека

Техногéнна безпéка у праві — стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Руйнування на Чорнобильській АЕС

Українське законодавство визначає: «техногенна безпека – відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій».[1]

Техногенна безпека — галузь науки, що вивчає питання раціонального використання та відтворення природних ресурсів і охорони біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери) та людини.

Джерела техногенної небезпеки

Джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є:

  1. потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки;
  2. будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації;
  3. суб’єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації;
  4. ядерні установки з порушенням умов експлуатації;
  5. наслідки терористичної діяльності;
  6. гідротехнічні споруди;
  7. неконтрольоване ввезення, зберігання і використання на території України техногенно небезпечних технологій, речовин, матеріалів;
  8. надмірне та неврегульоване накопичення побутових і промислових відходів, непридатних для використання засобів захисту рослин;
  9. наслідки військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
  10. суб’єкти господарювання, на об’єктах яких здійснюються виробництво, зберігання та утилізація вибухонебезпечних предметів;
  11. об’єкти життєзабезпечення населення з порушенням умов експлуатації;
  12. інші об’єкти, що можуть створити загрозу виникнення аварії.[1]

Основні напрямки досліджень

Основні напрямки досліджень:

  • Склад, властивості, походження і процеси трансформації хімічних сполук в об'єктах довкілля.
  • Методи хімічного моніторингу, довкілля та забруднювачів, спрямовані на опис і прогнозування екологічного стану природних систем.
  • Теоретичне обґрунтування, дослідження та розроблення процесів і матеріалів для захисту довкілля від забруднень і методів їх переробки.

Оперативно-рятувальна служба України

Кодексом цивільного захисту України головним аварійно-рятувальним підрозділом держави визначено Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту України Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Див. також

Примітки
  1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017)

Джерела

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.