Процес
Проце́с (лат. processus — рух, англ. process, нім. Prozess m, Vorgang m) — послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком, сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату, послідовна зміна станів об'єкту в часі.
Приклади процесів
- фізичних
- адіабатичний, атомний, бездифузійний, броунівський, дифузійний, ізобаричний, ізотермічний, ізохоричний, ізоентропійний, коливальний, окисно-відновний, окиснювальний (окисний), політропний, рівноважний, радіоактивний, регенеративний, сорбційний та ін.;
- математичних
- адитивний, авторегресивний, альтернувальний, біциклічний, імовірнісний, Вінерів (вінерівський), вкладений, дискретний, зліченний (зчисленний), квазідифузійний, марковський, недетермінований, рекурентний, сепарабельний, сингулярний, випадковий, стохастичний, збіжний, точковий, числовий, ергодичний та ін.;
- технічних
- агломераційний, бесемерівський, вагранковий, відновний, доменний, кислий, конвертерний, мартенівський, металургійний, основний, підготовчий, регульований, силікотермічний, сименс-мартенівський, сиродутний, томасівський, циркуляційний, екзотермічний, екструзійний, ендотермічний та ін.; — зокрема в гірництві: видобувний, збагачувальний, відсаджувальний, флотаційний, флокуляційний, коаґуляційний, агломераційний, зневоднювальний, дегазаційний, стратифікаційний тощо.
- судових
- Процес 193-х, Московський процес, Процес 39-ти 1941
Процес у комп'ютерних технологіях
Процес (комп.) — послідовність операцій при виконанні програми, що є наборами байтів, які інтерпретуються центральним процесором як машинні інструкції, дані та стекові структури.
Субпроцес
Явище або дія, сукупність яких складає процес. Часто як С. виступає елементарний процес. Наприклад, субпроцесами процесу флотації є: кондиціонування вихідної пульпи, аерація пульпи, елементарний акт флотації, піднімання флотоаґреґатів на поверхню пульпи, розвантаження пінного і камерального продуктів. Див. також феноменологічна модель технологічного процесу.
Оборотний процес
Процес, що може бути проведений у зворотному напрямку за нескінченно малій зміні термодинамічного параметра системи. У цьому випадку виконана системою робота є максимальною. За другим законом термодинаміки це процес, під час якого відсутні джерела ентропії як у середині системи, такі на границі між системою та її оточенням. Наприклад, вода та лід співіснують при 0 °С та тиску 1 атм, невелика зміна температури чи тиску може спричинити замерзання, повернення до вихідних умов знову відновить рівновагу.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Юридичний процес // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 915. — ISBN 978-966-937-233-8.
Посилання
- Процес у праві // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Юридичний процес // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.