Тибетські мови

Тибетські мови — група тибето-бірманських мов (сино-тибетської родини), якими спілкуються переважно тибетці. Поширені у східній частині Центральної Азії (Тибетське плато) й у сусідніх районах Південної Азії, в тому числі на півночі Індостану: Балтистан, Ладакх, Непал, Сіккім і Бутан.

Тибетські мови
Поширені:  КНР
 Непал
 Бутан
Класифікація: Сино-тибетські мови
 Тибето-бірманські мови
  Тибето-канаурійські мови (Benedict (1972))
   Бодські мови
    Тибетські мови
Групи:
Ладакхська мова
Центральнотибетські мови
Амдоська тибетська мова
Кхамська тибетська мова
Кількість носіїв: бл. 6 млн.

Класифікація

Єдиної класифікації тибетських мов не існує. Відповідно до Бредлі[1] група поділяється на:

  • ладакхську
  • центральнотибетські
    • західна новотибетська
    • дбус
    • північнотибетська
    • південнотибетська
  • камську тибетську
  • й амдоську тибетську мови.

Примітки

  1. The Tibetan Dialects Project. Архів оригіналу за 8 грудня 2006. Процитовано 19 березня 2019.

Література

  • Beyer, Stephan V. (1992). The Classical Tibetan Language. SUNY Press. ISBN 0791410994.
  • Denwood, Philip (1999). Tibetan. John Benjamins Publishing. ISBN 9027238030.
  • Denwood, Philip (2007). The Language History of Tibetan. Linguistics of the Himalayas and beyond. Walter de Gruyter. с. 47–70. ISBN 3110198282.
  • van Driem, George (2001). Languages of the Himalayas: An Ethnolinguistic Handbook of the Greater Himalayan Region containing an Introduction to the Symbiotic Theory of Language. Brill. ISBN 9004103902.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.