Тимонішин Антон Григорович

Тимонішин Антон Григорович  (19211969) — український і російський радянський кінорежисер, театральний актор.

Тимонішин Антон Григорович
Народився 8 червня 1921(1921-06-08)
Сьомаки, Луцький район, Волинська область, Українська СРР
Помер 21 жовтня 1969(1969-10-21) (48 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
Діяльність кінорежисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Діти Тимонішина Оксана Антонівна
IMDb nm0863767
Нагороди та премії

Біографія

Народ. 8 червня 1921 р. на хуторі Береззя (нині с. Сьомаки Луцького району)[1] Волинської області в родині селянина.

З 1944 року — актор Волинського драмтеатру.

Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1958).

Працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був другим режисером у В. Денисенка на фільмі «Солдатка» (1959), в 1963 р. зняв науково-популярний фільм «Михайло Романов».

Створив фільми: «Київська соната» (1962, з кіноальманаху «Зірочка»), «Ракети не повинні злетіти» (1964, у співавт. з О. Швачком), «Їх знали тільки в обличчя» (1966), «Експеримент доктора Абста» (1968).

Був членом Спілки кінематографістів УРСР.

Помер 21 жовтня 1969 р. в Києві.

Сім'я: дружина Валентина, дочка Тимонішина Оксана Антонівна (*1959) — український художник-постановник.

Пам'ять

  • 8 червня 2011 року у Волинському краєзнавчому музеї до 90-річчя від дня народження Антона Тимонішина відбувся вечір-портрет «Кіно на трьох», організований спільно з Волинською обласною організацією Національної Спілки журналістів України.[2].
  • 25 травня 2016 року у Волинському академічному обласному театрі ляльок відбулась презентація книжки Лариси Брюховецької «Кінопростір Антона Тимонишина. Від ракет ФАУ-2 до Артура Абста». Під час заходу було презентовано виставку «Антон Тимонишин: героїв його фільмів знають в обличчя» з фондів Волинського краєзнавчого музею[3].
  • 13 червня 2016 року в НаУКМА, в Галереї мистецтв ім. О. Замостян, відбувся Вечір пам'яті Антона Тимонішина та презентація книжки Лариси Брюховецької «Кінопростір Антона Тимонишина. Від ракет Фау-2 до Артура Абста»[4].

Примітки

Бібліографія Антона Тимонішина

  • Валентин Люпа. Чи можна відродити кіно. Газ. «Волинь-нова», 9 червня 2011 р., с. 6.
  • Лариса Занюк. «Штірліц з'явився після фільмів про розвідників Волинянина Тимонишина». Газ. «Волинь-нова», 9 червня 2016 р., с. 10.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.