Тимофій (Кетлеров)

Архієпископ Тимофій (в миру Трохим Тимофійович Кетлеров чи Котляров або Котлярев; 23 липня 1782, село Костирі, Рославльський повіт, Смоленська губернія — † 23 липня 1862, Поречська Ординська пустинь) — білоруський релігійний діяч, єпископ Російської православної церкви, єпископ Смоленський та Дорогобузький. Ректор Харківського колегіуму.

Архієпископ Тимофій
Єпископ Смоленський та Доробузький
24 лютого 1834  16 травня 1859
Попередник: Йосиф (Величковський)
Наступник: Антоній Амфітеатров
Єпископ Староруський,
вікарій Новгородської єпархії
7 жовтня 1828  24 лютого 1834
Попередник: Ігнатій (Семенов)
Наступник: Анастасій (Ключарев)
 
Альма-матер: Смоленська духовна семінарія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Трохим Тимофійович Кетлеров
Народження: 23 липня 1782(1782-07-23)
село Костирі, Рославльський повіт (тепер Смоленська область)
Смерть: 23 липня 1862(1862-07-23) (80 років)
Пореченська Ординська пустинь, Смоленська губернія.
Чернецтво: 18 листопада 1821
Єп. хіротонія: 7 жовтня 1828

Життєпис

Народився в сім'ї священика.

Отримав домашню освіту, навчався у Смоленській духовній семінарії, із середнього відділу був відправлений до Московської слов'яно-греко-латинській академії.

1806 — закінчив академії, більше 10 років займав посаду вчителя при Смоленській духовній семінарії у середньому то вищому граматичних класах.

1817 — призначений інспектором і професором філософії.

18 листопада 1821 — пострижений в чернецтво з іменем Тимофій, рукопокладений в ієродиякони і 21 листопада — в ієромонахи.

9 червня 1822 — зведений в сан архімандрита Смоленського Троїцького монастиря, переміщений до Харкова ректором Харківського колегіуму.

1828 — викликаний до Санкт-Петербургу, митрополит Серафим Глаголевський призначив його вікарієм на Новгородській катедрі.

7 жовтня 1828 — хіротонія в єпископа Старої Русси, вікарія Новгородської митрополії.

1834 — призначений до Смоленської катедри

Протягом служіння в смоленській церкві (25 років) завдяки йому був оновлений Богоявленський собор (1840–1843), збудований приділ в ім'я святого Меркурія, смоленського чудотворця (1843), двоповерховий корпус Бельського духовного училища (1852). Заснував жіноче духовне училище при Вяземському Аркадьєвському жіночому монастирі (1849).

1856 — нагороджений орденом св.. Володимира великого хреста, 26 серпня того ж року отримав сан архієпископа.

31 травня 1848 — розіслав послання всім благочинним своєї єпархії із запрошенням вдівців священнослужителів та церковників йти у чернецтво.

1859 — через слабке здоров'я попрохав синод звільнити його від управління єпархією. Для життя на покої відбудував колись будинок з церквою на території Бельського монастиря, але настоятель був невдоволений, що будова спотворила монастир. Тимофій через це обрав Ординську пустинь, що за 50 верст від Смоленська. Туди переселився у грудні 1859. Де і помер 23 липня (за іншими джерелами 24 липня) 1862.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.