Тимчасовий уряд Естонії

Тимчасовий уряд Естонії (ест. Eesti Ajutine Valitsus) було сформовано 24 лютого 1918 року Комітетом порятунку Естонії, призначеним Земською радою Естляндії. Після того як був опублікований «Маніфест всьому народу Естонії», який оголошував Естонію незалежною демократичною республікою, нейтральною по відношенню до Російсько-Німецького конфлікту, в той же день главою нового Тимчасового Естонського Уряду був обраний Костянтин Пятс. Юрі Вільмс був призначений міністром юстиції, Яан Поска — міністром закордонних справ, Юхан Кукк — міністром фінансів, Ян Раамот — міністром продовольства і сільського господарства, Андрес Ларка — військовим міністром. Віллем Маасік був міністром праці і соціального захисту, Фердинанд Петерсон — міністром шляхів, а Пеетер Пьольд — міністром освіти[1].

Основними функціями ТУЕ були просування дипломатичного визнання естонської незалежності за кордоном, протистояння німецької окупації Естонії та організація виборів в Естонські Установчі збори.

Німецька окупація

Після організації ТУЕ Естонія була окупована 25 лютого 1918 р німецькими військами[2], і країна потрапила під управління Східного штабу. У додатку до Брестського мирного договору РСФРР, яка підписала цей договір, відмовилася 27 серпня 1918 р від своєї верховної влади в Естонії. Німецький генерал Еріх Людендорф так прокоментував цю подію: "Більшовицький уряд йде нам дуже назустріч. Він виконав німецькі побажання щодо Естонії та Ліфляндії, погодився визнати незалежність Грузії … "[3]. 18 вересня 1918 року на території Росії, не підконтрольній більшовиками, в місті Уфа представники ТУЕ підписали Акт про утворення Всеросійської Тимчасової Влади, яка зокрема заявила про невизнання Брестського договору, укладеного РРФСР від імені Росії, а також — про возз'єднання відторгнутих, відпавших і розрізнених областей Росії[4]. 22 вересня 1918 р. німецький кайзер Вільгельм II визнав Естляндію частиною Німеччини, самостійним німецьким герцогством[5]. В результаті сталася анексія Естонії німцями.

Передача влади Тимчасовому уряду

В результаті німецької революції і капітуляції Німеччини в Першій світовій війні 11 листопада[6], німецька окупаційна влада 19 листопада 1918 року передали владу Естонському Тимчасовому уряду[7].

Естонський Тимчасовий уряд було розпущено 8 травня 1919 року після засідань Естонського Установчих зборів 23 квітня 1919 року, і перший уряд Республіки Естонія вступив на посаду.

Див. також

Примітки
  1. Miljan, Toivo. Historical Dictionary of Estonia. — Scarecrow Press, 2004. — ISBN 9780810849044.
  2. Янис Шилиньш (24 лютого 2018). Что и почему нужно знать о независимости Эстонии и павшем за нее латыше. Rus.lsm.lv.
  3. Н. Н. Головин, Российская Контрреволюция в 1917—1918 гг., том 2, М., изд. Айрисс-прес, 2011, ISBN 978-5-8112-4318-1, стр. 10
  4. Н. Н. Головин, Российская Контрреволюция в 1917—1918 гг., том 2, М., изд. Айрисс-прес, 2011, ISBN 978-5-8112-4318-1, стр. 275
  5. Освободительная война Эстонии 1918—1920, Таллин 1937 г., часть I, стр. 111
  6. Kortmann, C.; J. Fleuren,. Constitutional Law of 10 EU Member States. — Kluwer, 2004. — ISBN 9789013034684.
  7. Kasekamp, Andres. The Radical Right in Interwar Estonia. — Macmillan, 2000. — ISBN 9780312225988.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.