Тим (річка, Сибір)
Тим (рос. Тым) — річка в Росії, права притока Обі, тече територією Красноярського краю і Томської області.
| Тим | |
|---|---|
 | |
 | |
| 59°25′54″ пн. ш. 80°01′40″ сх. д. | |
| Витік | Єнісейський район Красноярського краю, Росія |
| • координати | 60°04′30″ пн. ш. 86°40′09″ сх. д. |
| • висота, м | 180 м |
| Гирло | с. Усть-Тим, Каргасокський район Томської області, Росія (права притока Обі). |
| • координати | 59°25′54″ пн. ш. 80°01′40″ сх. д. |
| • висота, м | 42 м |
| Басейн | Об→Карське море→Північний Льодовитий океан |
| Країни: |
 Росія |
| Прирічкові країни: | Росія: Красноярський край, Томська область |
| Регіон | Томська область |
| Довжина | 950 км |
| Площа басейну: | 32 300 км² |
| Середньорічний стік | 191 м³/c (Напас, 272 км від гирла) |
| Притоки: | Ванжиль (пр.), Поделга (пр.), Лимбелька (пр.), Косес (пр.), Полта (л.), Сангілька (пр.) |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 13010900112115200033278 |
| GeoNames | 1488818 |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Фізіографія
Тим починається на південному сході Західно-Сибірської рівнини у болотах обсько-єнісейського вододілу на заході Красноярського краю (Єнісейський район) на висоті близько 180 м над рівнем моря. Спочатку він тече на захід, потрапляючи до північно-східної частини Томської області; тут він повертає на південний захід і утримує цей напрямок до самого злиття з Об'ю біля села Усть-Тим у Каргасокському районі Томської області (42 м над рівнем моря). За 10 км від гирла від основного русла річки відгалужується рукав Радайка, який впадає в обську протоку Міля дещо північніше основного гирла.
Більшість приток впадають у Тим справа, найзначніші з них — Ванжиль, Поделга, Лимбелька, Косес, Сангілька. Полта — найбільша ліва притока.
Річка має рівнинний характер на всьому протязі; її річище надзвичайно звивисте з безліччю меандрів.
Гідрологія
Довжина Тиму 950 км, площа басейну 32,3 тис. км². Біля гирла його русло має близько 200 м завширшки і глибину до 3 м; швидкість плину 0,8 м/с. Середньорічний стік у гирлі становить 250 м³/c, у селі Напас (за 272 км від гирла) — 191 м³/c. Мінімум стоку спостерігається у березні (59,2 м³/c), максимум — у червні (628 м³/c). Живлення переважно снігове. Тим замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — початку травня; повінь з квітня по серпень.
Інфраструктура
Річка судноплавна на 560 км від гирла, до впадіння її правої притоки Ванжиль і розташованого на її березі селища Ванжилькинак. Річка тече дуже рідко населеною місцевістю. Населені пункти на Тиму: Ванжилькинак, Напас, Молодіжний, Неготка, Усть-Тим, на її судноплавній притоці Сангілька — село Толпарово. Тільки в околицях цих поселень є нечисленні ґрунтові дороги, мостів не існує. Село Тимськ, попри свою назву, знаходиться не на Тиму, а на Обі, за декілька кілометрів від гирла Тиму.
Тим знаходиться в зоні розселення селькупів; на берегах річки живе приблизно половина представників цієї малої сибірської народності.
Джерела
- Евсеева Н. С. География Томской области. (Природные условия и ресурсы). — Томск, 2001, 223 с. ISBN 5-7511-1930-X (рос.)
- Тым // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Напас, Ванжилькинак (англ.)
| Праві притоки Обі | ||
|---|---|---|
| → → Кеть → | → Тим → | → Київський Єган → → |