Тират-Цві

Тират-Цві (івр. טירת צבי) релігійний кібуц в Ізраїлі.

Тират-Цві

Координати 32°25′19″ пн. ш. 35°31′42″ сх. д.

Країна  Ізраїль
Адмінодиниця Valley of Springs Regional Councild
Дата заснування 1937
Населення 759 осіб (2015)
Часовий пояс UTC+2
GeoNames 293304
Офіційний сайт tiratzvi.org.il
Тират-Цві
Тират-Цві (Ізраїль)

Розташований у долині Бейт-Шеана, за 10 км на південь від Бейт-Шеана, на захід від р. Йордан і кордону між Ізраїлем і Йорданією. Входить у регіональну раду Бейт-Шеана.

Географія

Тират-Цві лежить на позначці 220 м нижче рівня моря.

21 червня 1942 року тут зареєстрована найвища температура, яка коли-небудь відзначалася в Азії — плюс 53,9 °C[1].

Історія

Кібуц був заснований 30 червня 1937 року. Заснували поселення євреї-репатріанти з Польщі, Румунії та Німеччини. Піонери-поселенці належали до груп Квуцат Шахаль і Квуцат Гудгес поселенського руху. Поселення названо на честь рабина Цві-Гірша Калишера, одного із засновників сіоністського руху та голови руху Ховейвей-Ціон[2]. Назва перекладається як Фортеця Цві.

28 лютого 1938 року кібуц зазнав нападу однієї з арабських банд. Напад відбили захисники поселення з численними жертвами з обох сторін[2].

20 лютого 1948 року в ході Війни за Незалежність[3] арабський батальйон атакував поселення. Напад відбили, 60 нападників ліквідували, також загинув один із захисників кібуцу.

Економіка

У кібуці працює м'ясопереробний завод TIV, який реалізує свою продукцію не тільки в Ізраїлі, але і за кордоном.

Тират-Цві є найбільшим виробником фініків в Ізраїлі, тут вирощується близько 18 тис. фінікових пальм (фінік їстівний)[4].

Також продає відому рослину лулав для проведення Суккоту. Спільна розробка вчених з Volcani Institute і фахівців з Тират-Цві дала змогу збільшити термін зберігання пальмового листя до декількох місяців, що дозволило зберегти молоде листя пальм, зібране навесні для свята Суккот, що проходить восени. У 2009 році з Тират-Цві для свята Суккот поставили 70 тис. лулавів-пальмового листя[4].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.