Тисячослів
«Тисячослів» (кит. трад. 千字文, піньїнь: qiānzìwén, акад. Цяньцзивень, буквально «тисячосимвольна класика») — дидактично-філософський римований вірш китайської літератури, що складається з тисячі ієрогліфів, жоден з яких не повторюється. Написаний у 6 ст., вірш впродовж століть використовувався для навчання дітей ієрогліфіці та каліграфії.
Текст поділяють на сім умовних глав, 125 строф (по вісім ієрогліфів) чи 250 мікротекстів або четвериць (по чотири ієрогліфи).[1]
Історія твору
«Тисячослів» створений під час правління династії Лян двірським поетом Чжоу Сінси (кит. трад. 周興嗣, спр. 周兴嗣, піньїнь: Zhōu Xìngsì, пом. 521).
За переказами, імператор Японії Одзін (270—310) познайомився з мистецтвом каліграфії через вивчення «Тисячослова», який, згідно з першими канонічними книгами Японії «Кодзіки» (712 рік) та «Ніхонги» (720 рік), був привезений до Японії корейським вченим-конфуціанцем Ван І (王仁) у 285 році. Значну часову розбіжність між зафіксованою у стародавніх японських текстах датою доставлення «Тисячеслова» до Японії та фактичною, набагато пізнішою, датою написання цього твору японська історіографія пояснює можливим існуванням його ранньої версії.[1]
Використання та значимість
«Тисячослів» був одним з найпопулярніших творів, поряд з «Трислів'ям» (кит. трад. 三字經, спр. 三字经, піньїнь: Sānzì Jīng) та «Порадником для учнів і дітей» (кит. трад. 弟子規, піньїнь: Dì Zǐ Guī), що в середні віки сукупно становили основу початкової освіти в Китаї, Кореї, В'єтнамі та Японії. «Тисячослів» досі вживається в освіті, але насамперед як вступний текст для опанування класичної китайської мови, давньокитайської культури, міфології та вчень китайських мудреців, адже він містить багато висловів з Ї Цзіну, Дао Де Цзіну та інших класичних філософсько-релігійних творів Китаю.
«Тисячослів» виконував роль своєрідного філософсько-просвітницького канону, що сприяв об'єднанню народів східноазіатського регіону на засадах однієї ідеології і культури, що ґрунтувалися на принципах буддизму, даосизму і конфуціанства. Цей вірш у Китаї, Кореї, Японії та В'єтнамі учні мали вивчати напам'ять.[1]
Тисячослів
Запис твору традиційними ієрогліфами та піньїнем:
Див. також
- Сто прізвищ
- Кьоїку кандзі — список із 1006 навчальних кандзі.
Примітки
Посилання
- The Thousand Character Essay. Transcribed, Translated and Annotated by Nathan Sturman (англ.) — англомовний переклад твору з коментарями.
- Thousand-Character Essay (англ.) — сторінка для читання «Тисячослова» з підказками по кожному ієрогліфу.