Тисячослів

«Тисячослів» (кит. трад. 千字文, піньїнь: qiānzìwén, акад. Цяньцзивень, буквально «тисячосимвольна класика») — дидактично-філософський римований вірш китайської літератури, що складається з тисячі ієрогліфів, жоден з яких не повторюється. Написаний у 6 ст., вірш впродовж століть використовувався для навчання дітей ієрогліфіці та каліграфії.

Корейська каліграфія перших двох четвериць «Тисячослова»:
天:небо
地:земля
玄:темний
黄:жовтий
宇宙:простір і час, Всесвіт
洪: широкий
荒:хаос.

Текст поділяють на сім умовних глав, 125 строф (по вісім ієрогліфів) чи 250 мікротекстів або четвериць (по чотири ієрогліфи).[1]

Історія твору

«Тисячослів» створений під час правління династії Лян двірським поетом Чжоу Сінси (кит. трад. 周興嗣, спр. 周兴嗣, піньїнь: Zhōu Xìngsì, пом. 521).

За переказами, імператор Японії Одзін (270—310) познайомився з мистецтвом каліграфії через вивчення «Тисячослова», який, згідно з першими канонічними книгами Японії «Кодзіки» (712 рік) та «Ніхонги» (720 рік), був привезений до Японії корейським вченим-конфуціанцем Ван І (王仁) у 285 році. Значну часову розбіжність між зафіксованою у стародавніх японських текстах датою доставлення «Тисячеслова» до Японії та фактичною, набагато пізнішою, датою написання цього твору японська історіографія пояснює можливим існуванням його ранньої версії.[1]

Використання та значимість

«Тисячослів» був одним з найпопулярніших творів, поряд з «Трислів'ям» (кит. трад. 三字經, спр. 三字经, піньїнь: Sānzì Jīng) та «Порадником для учнів і дітей» (кит. трад. 弟子規, піньїнь: Dì Zǐ Guī), що в середні віки сукупно становили основу початкової освіти в Китаї, Кореї, В'єтнамі та Японії. «Тисячослів» досі вживається в освіті, але насамперед як вступний текст для опанування класичної китайської мови, давньокитайської культури, міфології та вчень китайських мудреців, адже він містить багато висловів з Ї Цзіну, Дао Де Цзіну та інших класичних філософсько-релігійних творів Китаю.

«Тисячослів» виконував роль своєрідного філософсько-просвітницького канону, що сприяв об'єднанню народів східноазіатського регіону на засадах однієї ідеології і культури, що ґрунтувалися на принципах буддизму, даосизму і конфуціанства. Цей вірш у Китаї, Кореї, Японії та В'єтнамі учні мали вивчати напам'ять.[1]

Тисячослів

Запис твору традиційними ієрогліфами та піньїнем:

(tiān) () (xuán) (huáng) () (zhòu) (hóng) (huāng) () (yuè) (yíng) () (chén) 宿(xiù) (liè) (zhāng)
(hán) (lái) (shǔ) (wǎng) (qiū) (shōu) (dōng) (cáng) (rùn) () (chéng) (suì) (l`ü) (lˇü) 調(tiáo) (yáng)
(yún) (téng) (zhì) () () (jié) (wéi) (shuāng) (jīn) (shēng) () (shuǐ) () (chū) (kūn) (gāng)
(jiàn) (hào) () (què) (zhū) (chēng) () (guāng) (guǒ) (zhēn) () (nài) (cài) (zhòng) (jiè) (jiāng)
(hǎi) (xián) () (dàn) (lín) (qián) () (xiáng) (lóng) (shī) (huǒ) () (niǎo) (guān) (rén) (huáng)
(shǐ) (zhì) (wén) () (nǎi) () () (shang) (tuī) (wèi) (ràng) (gúo) (yǒu) () (táo) (táng)
(diào) (mín) () (zuì) (zhōu) () (yīn) (tāng) (zuò) (cháo) (wèn) (dào) (chuí) (gǒng) (píng) (zhāng)
(ài) () () (shǒu) (chén) () (róng) (qiāng) (xiá) (ěr) () () (shuài) (bīn) (guī) (wáng)
(míng) (fèng) (zài) (zhú) (bái) () (shí) (chǎng) (huà) (bèi) (cǎo) () (lài) () (wàn) (fāng)
(gài) () (shēn) () () () () (cháng) (gōng) (wéi) () (yǎng) () (gǎn) (hǔi) (shāng)
(nˇü) () (zhēn) (jié) (nán) (xiào) (cái) (liáng) (zhī) (guò) () (gǎi) () (néng) () (wàng)
(wǎng) (tán) () (duǎn) () (shì) () (cháng) (xìn) 使(shǐ) () () () () (nán) (liáng)
() (bēi) () (rǎn) (shī) (zàn) (gāo) (yáng) (jǐng) (xíng) (wéi) (xián) () (niàn) (zuò) (shèng)
() (jiàn) (míng) () (xíng) (duān) (biǎo) (zhèng) (kōng) () (chuán) (shēng) () (táng) () (tīng)
(huò) (yīn) (è) () () (yuán) (shàn) (qìng) (chǐ) () (fēi) (bǎo) (cùn) (yīn) (shì) (jìng)
() () (shì) (jūn) (yuē) (yán) () (jìng) (xiào) (dāng) (jié) () (zhōng) () (jìn) (mìng)
(lín) (shēn) (lˇü) () () (xīng) (wēn) (qìng) () (lán) () (xīn) () (sōng) (zhī) (shèng)
(chuān) (liú) () () (yuān) (chéng) () (yìng) (róng) (zhǐ) (rùo) () (yán) () (ān) (dìng)
() (chū) (chéng) (měi) (shèn) (zhōng) () (lìng) (róng) () (suǒ) () () (shèn) () (jìng)
(xué) (yōu) (dēng) (shì) (shè) (zhí) (cóng) (zhèng) (cún) () (gān) (táng) () (ér) () (yǒng)
(yuè) (shū) (guì) (jiàn) () (bié) (zūn) (bēi) (shàng) () (xià) () () (chàng) () (suí)
(wài) (shòu) () (xùn) () (fèng) () () (zhū) () () (shū) (yóu) () () (ér)
(kǒng) (huái) (xiōng) () (tóng) () (lián) (zhī) (jiāo) (yǒu) (tóu) (fèn) (qiē) () (zhēn) (guī)
(rén) () (yǐn) () (zào) () () () (jié) () (lián) 退(tùi) (diān) (pèi) (fěi) (kūi)
(xìng) (jìng) (qíng) () (xīn) (dòng) (shén) () (shǒu) (zhēn) (zhì) 滿(mǎn) (zhú) () () ()
(jiān) (chí) () (cāo) (hǎo) (jué) () () () () (huá) (xià) (dōng) 西() (èr) (jīng)
(bēi) (máng) (miàn) (luò) () (wèi) () (jīng) (gōng) 殿(diàn) (pán) () (lóu) (guàn) (fēi) (jīng)
() (xiě) (qín) (shòu) (huà) (cǎi) (xiān) (líng) (bǐng) (shè) (páng) () (jiǎ) (zhàng) (duì) (yíng)
() (yán) (shè) () () () (chuī) (shēng) (shēng) (jiē) () () (biàn) (zhuǎn) () (xīng)
(yòu) (tōng) (guǎng) (nèi) (zuǒ) () (chéng) (míng) () () (fén) (diǎn) () () (qún) (yīng)
() 稿(gǎo) (zhōng) () () (shū) () (jīng) () (luó) (jiāng) (xiàng) () (xiá) (huái) (qīng)
() (fēng) () (xiàn) (jiā) () (qiān) (bīng) (gāo) (guān) (péi) (niǎn) () () (zhèn) (yīng)
(shì) 祿() (chǐ) () (chē) (jià) (féi) (qīng) () (gōng) (mào) (shí) () (bēi) () (míng)
(pán) () () (yǐn) (zuǒ) (shí) (ē) (héng) (yǎn) (zhái) () () (wēi) (dàn) (shú) (yíng)
(huán) (gōng) (kuāng) () () (ruò) () (qīng) () (huí) (hàn) (huì) (yuè) (gǎn) () (dīng)
(jùn) () () () (duō) (shì) (shí) (níng) (jìn) (chǔ) (gēng) () (zhào) (wèi) (kùn) (héng)
(jiǎ) () (miè) (guó) (jiàn) () (huì) (méng) () (zūn) (yuē) () (hán) () (fán) (xíng)
() (jiǎn) () () (yòng) (jūn) (zùi) (jīng) (xuān) (wēi) (shā) () (chí) () (dān) (qīng)
(jiǔ) (zhōu) () () (bǎi) (jùn) (qín) (bìng) (yùe) (zōng) (tài) (dài) (shàn) (zhǔ) (yún) (tíng)
(yàn) (mén) () (sài) () (tián) (chì) (chéng) (kūn) (chí) (jié) (shí) () () (dòng) (tíng)
(kuàng) (yuǎn) 綿(mián) (miǎo) (yán) (xiù) (yǎo) (míng) (zhì) (běn) () (nóng) () () (jià) ()
(chù) (zài) (nán) () () () (shǔ) () (shuì) (shú) (gòng) (xīn) (quàn) (shǎng) (chù) (zhì)
(mèng) () (dūn) () (shǐ) () (bǐng) (zhí) (shù) () (zhōng) (yōng) (láo) (qiān) (jǐn) (chì)
(líng) (yīn) (chá) () (jiàn) (mào) (biàn) () () (jué) (jiā) (yoú) (miǎn) () (zhī) (zhí)
(xǐng) (gōng) () (jiè) (chǒng) (zēng) (kàng) () (dài) () (jìn) (chǐ) (lín) (gāo) (xìng) ()
(liǎng) (shū) (jiàn) () (jiě) () (shuí) () (suǒ) () (xián) (chù) (chén) () () (liáo)
(qiú) () (xín) (lùn) (sàn) (l`ü) (xiāo) (yáo) (xīn) (zòu) (lěi) (qiǎn) () (xiè) (huān) (zhāo)
() () () () (yuán) (mǎng) (chōn) (tiáo) () () (wǎn) (cuì) () (tóng) (zǎo) (diāo)
(chén) (gēn) (wěi) () (luò) () (piào) (yáo) (yóu) (kūn) () (yùn) (líng) () (jiàng) (xiāo)
(dān) () (wán) (shì) () () (náng) (xiāng) () (yóu) (yōu) (wèi) (shǔ) (ěr) (yuán) (qiáng)
() (shàn) (cān) (fàn) (shì) (kǒu) (chōng) (cháng) (bǎo) () (pēng) (zǎi) () (yàn) (zāo) (kāng)
(qīn) () () (jiù) (lǎo) (shào) () (liáng) (qiè) () () (fǎng) (shì) (jīn) (wéi) (fáng)
(wán) (shàn) (yuán) (jié) (yín) (zhú) (wěi) (huáng) (zhòu) (mián) () (mèi) (lán) (sǔn) (xiàng) (chuáng)
(xián) () (jiǔ) (yàn) (jiē) (bēi) () (shāng) (jiǎo) (shǒu) (dùn) () (yuè) () (qiě) (kāng)
() (hòu) () () () () (zhēng) (cháng) () (sǎng) (zài) (bài) (sǒng) () (kǒng) (huáng)
(jiān) (dié) (jiǎn) (yào) () () (shěn) (xiáng) (hái) (gòu) (xiǎng) () (zhí) () (yuàn) (liáng)
(l´ü) (luó) () () (hài) (yuè) (chāo) (xiāng) (zhū) (zhǎn) (zéi) (dào) () (huò) (pàn) (wáng)
() (shè) (liáo) (wán) () (qín) (ruǎn) (xiào) (tián) () (lún) (zhǐ) (jūn) (qiǎo) (rén) (diào)
(shì) (fēn) () () (bìng) (jiē) (jiā) (miào) (máo) (shī) (shū) 姿() (gōng) (pín) (yán) (xiào)
(nián) (shǐ) (meǐ) (cuī) () (huī) (lǎng) (yào) (xuán) () (xuán) () (huì) () (huán) (zhào)
(zhǐ) (xīn) (xiū) () (yǒng) (suí) () (shào) () () (yǐn) (lǐng) () (yǎng) (láng) (miào)
(shù) (dài) (jīn) (zhuāng) (pái) (huái) (zhān) (tiào) () (lòu) (guǎ) (wén) () (méng) (děng) (qiào)
(wèi) () (zhù) (zhě) (yān) (zāi) () ()

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.