Книга змін

Книга змін (кит. трад. 易經, спр. 易经, піньїнь: yì jīng, акад. ї цзін; кор. 易經, 역경, йоккьон; яп. 易経, えききょう, екікьо) китайський філософсько-окультний трактат епохи династії Чжоу. Складова Конфуціанського П'ятикнижжя. Присвячений ворожінню. Пояснює принципи мінливості природи і людського життя через закономірність зміни енергій інь та ян у всесвіті. Для пояснення використовуються магічні символи триграми та гексаграми. Авторство традиційно приписується декільком легендарним особам, зокрема першому китайському правителю Фу-сі[джерело?].

Вісім знаків «Книги змін».

Назва

Походження

За легендарною версією, вісім триграм винайшов першопредок всіх людей і перший правитель Фу Сі. Чжоуський ван Вень склав пояснення до них, а його син князь Дань написав тлумачення до усіх рисок гексаграм. Конфуцій упорядкував праці своїх попередників, зібравши їх у книгу з 12 частин, що містять власне текст книги та коментарі до неї.

Найстаріші історичні тексти книги датуються серединою 4 — початком 3 століття до Р.Х. Канонічна версія базується на копії часів династії Хань.

Коментарі

Інтерпретація гексаграм виробила величезну літературу. Класичні коментарі (так звані «Десять крил» 十翼 Shí yì, див. Ten Wings) були доповнені численними роз'ясненнями у наступні часи. Див., наприклад, Цзін Фан 京房 (77-37 до н. е.), Ґуань Лу 管輅 (209—256, періоди Східної Хань та Саньґо).

Датування

Основний текст

  1. Кінець ІІ тисячоліття до Р. Х.: кінець правління династії Інь — початок правління династії Чжоу.
  2. Кінець ІІ — початок І тисячоліття до Р. Х.: початок правління династії Західна Чжоу.
  3. 900—800 до Р. Х.: кінець правління Західної Чжоу.
  4. 800—300 до Р. Х.: період Чуньцю — Чжаньго.

Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.

Коментарі

  1. 800—500 до Р. Х.: період Чуньцю.
  2. 500—300 до Р. Х.: період Чжаньго.
  3. 300 до Р. Х. — 300: період правління династій Цінь і Хань.

Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.

Популярність в Китаї

Класичне ствердження що до того, ніби коментарі до «Книги змін» були утворені Конфуцієм сприяло величезній популярності цього твору. Його шанобливо називали «першим серед п'ятьох класиків». Великим прихильником «Ї-цзіну» був імператор Кансі, серед багатьох інших.

Починаючи з періоду Вей-Цзінь (3-5 ст.) китайські буддисти вживали гексаграми для тлумачення власних ідей. Найвідомішим зразком вжитку «Книги змін» в буддизмі став твір «Чаньські інтерпретації „Змін“ Чжоу» Zhouyi Chanjie Чжисюя (1599—1655).[2]

«Ї цзін» у західній культурі

  • Французький єзуїт Йоахім Буве (1656—1730) та інші послідовники течії на ім'я фігуризм бачили у трактаті найдавніший текст людства, який зберігся ще за часів до Великого потопу[джерело?].
  • Книга змін згадується у романі Германа Гессе «Гра в бісер»: Йозеф Кнехт, головний герой роману, хоче доповнити гру поняттями Книги змін.
  • Книга змін згадується у романі Віктора Пелевіна «Числа»: головний герой роману ворожить за її допомогою.
  • «Пуаро Агати Крісті» (телесеріал), в одній із серій помічник і секретарка детектива гадають на «Ї цзін»
  • «Коломбо» (телесеріал), одна із серій відбувається в закритому інституті, де є лабораторія з дослідження китайських методів передбачення, у тому числі «Ї цзін» на паличках.
  • Також Книга змін згадується в романі Філіпа Діка «Людина у високому замку», де допомагає персонажам відрізняти правильні дії від хибних.

Переклади

  • (англ.) Джеймс Легг — The Yî King. // The Sacred books of China: the texts of Confucianism / translated by James Legge; v. 2 of 6. // The sacred books of the East / translated by various oriental scholars; and edited by F. Max Müller; v. 16 . — Oxford: Clarendon Press, 1882.
  • (нім.) Ріхард Вільгельм I Ging: das Buch der Wandlungen / aus dem Chinesischen verdeutscht und erläutert von Richard Wilhelm. — Düsseldorf: Diederichs, 1924.
  • (рос.) Юліан Шуцький — Шуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен» / под ред. Н. И. Конрада. — Москва, 1960.

Див. також

Примітки

  1. Щуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга Перемен»: 2-е изд., испр. и доп. / под ред. А. И. Кобзева. — Москва: Восточная литература, 1997.
  2. , вказівка на Zhixu, Zhouyi Sishu Chanjie (A Chan Interpretation of the Zhou Changes and the Four Books), Beijing: Tuanjie chuban she, 1996.

Джерела та література

Книга змін // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

  • Книга змін // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.