Тихомельське городище
Тихомельське городище — городище 12 століття в басейні річки Горині, за 1 км від села Тихомель Білогірського району Хмельницької області. Чотирикутне в плані, зі сходу, півночі та заходу оточене валом і ровом, з півдня примикає до Ямпільського ставка.
![](../I/Ukraine_adm_location_map_improved.svg.png.webp)
![](../I/Red_pog.svg.png.webp)
![](../I/Yampil_panorama.jpg.webp)
Історія
![](../I/%D0%90%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpg.webp)
Назва вперше згадується в літописах під 1152 роком — було укріпленим містом руських удільних князів, в XVI столітті належало роду Сенютів.
Від фортеці зберігся гробівець Сенют (пол. Grób Aryański Sieniutów,[1][2][lower-alpha 1]), гробівець Сенют, каплиця Сенют[3] або вежа-каплиця), розташований на південь від городища над склепом зі склепінним перекриттям. Перебудована в XVIII столітті. Чотирикутна в плані, перекрита зімкнутим склепінням із декоративними баштами по кутах, прямокутними отворами в першому ярусі і овальними у другому (між'ярусні перекриття відсутні).
В інтер'єрі над вікнами другого ярусу збереглися фрагменти фресок. Являє собою одну з унікальних пам'яток, що виникли як тип у XVI столітті.
Зауваги
- автор посилається на статтю «Ariańskie groby» у виданні «Encyklopedia powszechna Ultima Thule» (1928. — T. I. - S. 371—372.)
Примітки
- Підпис на малюнку Наполеона Орди
- Tazbir J. Pseudoariańskie zbory i grobowce. Przyczynek do dziejów mistyfikacji historycznych // Przegląd Historyczny. — № 2. — 1992. — S. 229. (пол.)
- Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości. — Leszno, 1844. — № 12 (21 września). — S. 89. (пол.)
Література
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 4., стр. 194 (рос.)
Посилання
- Сайт Кампот. Історія: Тихомель княже місто України-Русі