Тихон (Якубовський)

Тихон (у світі Тарас Якович Якубовський[1] (*1721, Короп — †4 квітня 1786, Суздаль) — український релігійний діяч в добу Гетьманщини, педагог, Єпископ Російської православної церкви. Єпископ Суздальський і Юріївський.

Тихон Якубовський
Тихін Якубовський
Єпископ Суздальський і Юріївський
19 травня 1775  4 квітня 1786
Попередник: Ієронім (Формаковський)
Наступник: Віктор (Анісімов)
Єпископ Воронезький і Єлецький
17 грудня 1767  4 квітня 1786
Попередник: Тихон (Соколов)
Наступник: Тихон (Малінін)
Єпископ Севський і Брянський
8 серпня 1864  4 квітня 1786
Попередник: створення кафедри
Наступник: Кирил (Флоринський)
 
Народження: 1721(1721)
Короп
Смерть: 15 квітня 1786(1786-04-15)
Суздаль

Біографія

Походив з міщанської сім'ї.

Навчався у Києво-Могилянській академії до 1756 року. По її закінченні — чернець Київського Братського монастиря та ієродиякон і уставник Київського Софійського собору. Ще студентом викладав у класі аналогії та інфими Києво-Могилянської академії (1755-1757).

У 1757 році емігрує на Московщину. У 17571758 роках — законовчитель Санкт-Петербурзького кадетського шляхетського корпусу.

У 1758 Якубовського рукопокладено в архімандрити Ярославського Спасо-Преображенського монастиря, звідки направлено з російськими військами до Кенігсберга. У 1761 році призначено настоятелем російської похідної церкви в Кілі.

Відразу після укладення мирного договору між Московією та Пруссією (1763) Якубовський вернувся у Ярославський Спасо-Преображенський монастир. У 1764 його хіротонізовано на єпископа Севського і Брянського, вікарія Московського.

З 1767 — єпископ Воронезький і Єлецький. Опікувався Воронезькою семінарією, започаткованою Іваном Струковим. За Якубовського в семінарії запроваджено вивчення німецької та французької мов. Для посилення викладацького складу викликані вихованці Києво-Могилянської академії, серед яких Петро Федорів, Я. Костенський, Володимир Доримендовський та ін.

У 1775 Якубовського переміщено до Суздальської єпархії, де він й провів останні роки свого життя. Детальних відомостей про його діяльність за цей час немає. Похований у Суздальському Різдвобогородицькому соборі.

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.

Література

  • Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 2. — К, 1856. (рос.)
  • Серебренников В. Киевская Академия… — К., 1897. (рос.)
  • Акты и документы., отд. 2, т. 2, 4—5. — К., 1905, 1907—08. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.