Тищенко Борис Юрійович

Борис Юрійович Тищенко (нім. Borys Tyschtschenko, нар. 4 грудня 1907(19071204) — пом. ?) — видавець, книгар, публіцист. Син Юрія Пилиповича Тищенка (від першого шлюбу).

Афіша книгарні Бориса Тищенка у Відні 1945 року

Народився 4 грудня 1907  р. на станції Долгінцеве Катеринославської губернії (тепер — мікрорайон в межах м. Кривий Ріг Дніпропетровської області).

У 1923—1924  рр. навчався на педагогічних курсах у Кривому Розі. У 1925  р. батько переправив його до Праги, де той вступив до Карлового університету. Навчання довелося кілька разів переривати через необхідність лікування від сухот. Перейняв батьківську видавничу справу, спеціалізувався на виданні поштівок, марок, нот тощо.[1]

Тищенко мешкав у Відні, де взяв шлюб з австрійською громадянкою. 16 квітня 1943  р. у подружжя Бориса та Магди Тищенків народився син Петро.[1] У роки Другої світової війни Борис Тищенко мав книгарню й музичне видавництво,[2] де він видає крім книжок низку нот українських народних пісень[3] опрацьовані композиторами Андрієм Гнатишином та Богданом Веселовським і великий «Співаник».

Після 1945  р. разом з батьком перебував у таборі для переміщених осіб у Гайкендорфі поблизу Кіля.[4]. Разом з Юрієм Пилиповичем виїхав 1950 року до США.[1]

Примітки
  1. Ольга Мельник. Щоденник Юрія Тищенка (Сірого) (1919–1924 роки / Український археографічний щорічник: Збірник наукових праць. 2007 Вип. 12. — С. 591–683.
  2. Ольга Осадця. та осередки нотовидавничої справи в Західній Україні та українській еміграції ХІХ – початку ХХ СТ. / Вісник Львів. УН-ТУ Серія мист-во. 2005. Вип. 5. С. 91-100
  3. 3. Видавництва: За Другої світової війни й після неї / Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3. — С. 972-981.
  4. Листування митрополита Іларіона (Огієнка) / Упор. Ю. Мицик. – Київ, 2006. – С. 484–489.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.