Ткаченко Олександр Прохорович

Народився 28 грудня 1912 року в селі Терновка (Яковлевського району Бєлгородської області Росії) в сім'ї селянина. Українець. Член КПРС з 1943 року. Закінчив п'ять класів. Працював на центральній телефонної станції у місті Харкові.

У жовтні 1941 року призваний до лав Червоної Армії. З цього ж часу в боях радянсько-німецької війни. Воював на Воронезькому і інших фронтах.

У ніч на 24 вересня 1943 року червоноармієць О. П. Ткаченко разом з розвідниками переправився через Дніпро в районі села Гребені Кагарлицького району Київської області, брав участь у відбитті контратак ворога на захопленому плацдармі. Проклав кабельну лінію, встановив зв'язок з командиром полку.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі червоноармійцеві Олександру Прохоровичу Ткаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2012).

Могила Олександра Ткаченко

У 1945 році закінчив курси молодших лейтенантів і був звільнений у запас. Жив у Києві. Працював електромонтером Будинку науково-технічної пропаганди. Помер 13 грудня 1971 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороджений орденом Леніна, медалями.

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
• Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985.