Ткач Віталій Іванович

Віта́лій Іва́нович Тка́ч (1 березня 1976(19760301), с. Вікторівка, Ширяївський район, Одеська область, Українська РСР 6 жовтня 2014, м. Мар'їнка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Ткач Віталій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 1 березня 1976(1976-03-01)
Вікторівка, Одеська область, УРСР
Смерть 6 жовтня 2014(2014-10-06) (38 років)
Мар'їнка, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 28 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 1976 року в селі Вікторівка Ширяєвського району Одеської області. 1983 року пішов до школи у селі Першотравневе Комінтернівського району (нині Лиманський район). У 1987 році родина переїхала до села Смолянка Кодимського району. З 5 по 9 клас навчався у Смолянській середній школі. 1992 року вступив на навчання до Кодимського СПТУ № 45, де здобув фах тракториста-машиніста. Повернувшись до Смолянки, протягом кількох років працював на місцевому Колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок», трактористом та помічником комбайнера. Після закриття підприємства працював на різних роботах. У 1994 році одружився.

Під час російської збройної агресії проти України 7 вересня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією Кодимським районним військкоматом.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону[1] 28-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область.

З 23 вересня 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції у Донецькій області в районі міста Мар'їнка.

Загинув 6 жовтня 2014 року о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля Мар'їнки.

13 жовтня з воїном попрощались у Кодимі[2]. Похований на кладовищі села Смолянка Кодимського району.

Залишились батьки, дружина та двоє дітей, — син і донька.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

3 серпня 2016 року у Кодимі відкрили меморіальну дошку на честь загиблих на війні випускників Кодимського професійно-технічного аграрного училища — солдатів 28-ї бригади: Костянтина Ковальчука, Віталія Ткача та Сергія Бедрія[4][5].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.