Тобрук
Тобру́к (араб. طبرق) — місто в шабіяті Ель-Бутнан, Лівія, порт на узбережжі Середземного моря.
Координати 32°05′ пн. ш. 23°57′ сх. д.
|
Географія
Місто розташоване на сході країни в шабіяті Ель-Бутнан, за 120 км від кордону з Єгиптом, в історичному регіоні Киренаїка. Природна глибоководна гавань — одна з найкращих на середземноморському узбережжі Африки. Місто є четвертим у Лівії за чисельністю населення.
Кінцева точка нафтопроводу від родовищ на півдні країни. Нафтоналивний порт.
Клімат
Клімат Тобрука (1996-2015) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 25,2 | 31,5 | 39,5 | 42,6 | 43,0 | 44,6 | 41,9 | 41,8 | 41,0 | 38,1 | 33,5 | 27,7 | 44,6 |
Середній максимум, °C | 16,9 | 17,6 | 19,5 | 23,0 | 24,6 | 27,1 | 27,7 | 28,0 | 27,5 | 26,3 | 22,9 | 19,2 | 23,4 |
Середня температура, °C | 12,2 | 13,3 | 15,4 | 18,3 | 20,6 | 23,3 | 24,9 | 25,4 | 24,5 | 22,5 | 19,1 | 15,1 | 19,5 |
Середній мінімум, °C | 8,9 | 9,5 | 11,3 | 13,6 | 16,6 | 19,6 | 22,0 | 22,7 | 21,5 | 18,7 | 15,4 | 11,1 | 15,9 |
Абсолютний мінімум, °C | 2,1 | 0,8 | 5,3 | 6,1 | 7,8 | 12,6 | 16,1 | 16,7 | 15,2 | 11,5 | 7,2 | 3,4 | 0,8 |
Норма опадів, мм | 38 | 25 | 11 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 | 1 | 8 | 19 | 36 | 145 |
Кількість сонячних годин | 232,5 | 299,5 | 288,3 | 246,0 | 306,9 | 348,0 | 350,3 | 331,7 | 288,0 | 257,3 | 285,0 | 179,8 | |
Кількість днів з опадами | 8 | 6 | 4 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 3 | 7 | 32
|
Вологість повітря, % | 66 | 64 | 65 | 64 | 69 | 72 | 74 | 73 | 71 | 67 | 67 | 65 | 68 |
Історія
Місто було засноване з назвою Антипіргос стародавніми греками як одна з колоній на узбережжі Північної Африки. У римський період фортеця Тобрук захищала кордон провінції Киренаїки. Пізніше місто стало важливою зупинкою для караванів, що подорожували вздовж узбережжя Середземного моря. У 1911 році воно, як і всі Лівійські міста, було окуповане Італією.
З січня 1941 року по листопад 1942 тут відбувалися запеклі бої між країнами антигітлерівської коаліції і країнами Осі (у складі з'єднання «Африканський корпус») в ході Другої світової війни. Місто кілька разів переходило під контроль різних воюючих сторін. 11 квітня 1941 Тобрук був оточений німецькими та італійськими військами. В облогу потрапили захисники з британських і австралійських підрозділів (німецькі ЗМІ називають як «Пустельні щури»), який був у жовтні 1941 року, у свою чергу поповнений свіжими силами.
Серед них була польська Незалежна Карпатська бригада стрільців, яка перебувала у підпорядкуванні 11 Чехословацького піхотного батальйону. Для чехословацької військової частини це було найбільшою подією війни на Близькому Сході й у Північній Африці. Чехословацький піхотний батальйон під командуванням підполковника Чарльза Клапалека налічував 643 особи. З 23 жовтня по 10 грудня 1941 здійснювався захист найвразливішої західної частини форту. У битві Тобрук 19 членів батальйону були вбиті, 26 дістали серйозні і 55 легкі поранення.
На стіні цвинтаря в Тобруці є різьблений напис: «Це священна земля, тому що тут лежать ті, хто помер за батьківщину. За сонце і світанок ми будемо пам'ятати про них…». У зв'язку з цим ім'ям міста був названий малий бетонний бункер «Тобрук».
Післявоєнний період
Після війни, Тобрук був знову відновлений і в наш час[коли?] є основним портовим містом. Має побудований нафтовий термінал перевалки, забезпечення сировиною, отриманої з нафти.
Під час народних повстань в Лівії, які відбуваються в країні в 2011 році, місто було першим центром, яке підтримало повстанців.
У 2014 році в Тобрук з Триполі переїхав уряд, який визнається світовим співтовариством, але фактично контролює тільки це місто.[1]
Відомі люди
Професор Омар Ель-Барасі (нар. 1951), менеджер лівійського відділення компанії AGIP, народився в Тобруці і здобув докторський ступінь у галузі інженера в сфері добування нафти в університеті Васеда, Японія. Він син Абдулла Абдул-Карім (головного охоронця короля Лівії Ідріса I), а також Гусейн Мазік — прем'єр-міністр за часів Королівства.
Література
- Тобрук // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.