Тодор Колев

Тодор Колев (болг. Тодор Петров Колев; нар. 26 серпня 1939(19390826), Шумен пом. 15 лютого 2013, Софія) культовий болгарський кіноактор (переважно комедійний). Також артист театру, педагог, музикант, шоумен, TV-персона.

Тодор Колев
Народився 26 серпня 1939(1939-08-26)[1][2]
Шумен, Болгарія
Помер 15 лютого 2013(2013-02-15)[3][1][2] (73 роки)
Софія, Болгарія
·рак легень
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Діяльність актор, співак, актор театру, політик, телеактор
Знання мов болгарська
Посада депутат Народних зборів Болгарії
IMDb ID 0464060

Біографія

Народився у Шумені в родині власника невеличкої швейної фабрики. Після совєцької окупації батька позбавили власності та помістили у концтабір. По звільненню він працював на власній фабриці, заробляючи гроші на всебічну освіту сина.

Тодор сумлінно навчався музиці (скрипка), але в основній школі постійно конфліктував з учителями, що призвело до його виключення з комсомолу та забороні отримувати повну середню освіту. Тим не менше, після вимушеної фізичної праці на заводі «Мадара», він отримує диплом та відправляється у військо (танкові війська).

Творчість

З другого разу поступає до ВІТІС (Вищий театральний інститут), де навчається разом із майбутніми зірками болгарського кінематографу. Товаришує з відомим режисером Крікором Азаряном.

Працював у театрах міста Смолян, Шумен, Пловдив, у столичному «Сълза и смях», а також театрі «София». Взяв участь у 30 художніх фільмах, серед них «Цар и генерал», «Козият рог», «Иван Кондарев», «Двойникът», «Господин за един ден», «Опасен чар». Користувався винятковим успіхом як комедійний актор, дотепний стиліст.

Найбільш відома робота у театрі — головна роль у виставі «Човекоядка», яку відвідував, зокрема, й лідер держави Тодор Живков. У 1980-тих сам актор жартував: «Болгарію веселять два Тодори — Живков і Колев».

Політика та телебачення

Перед падінням комуністичного режиму став політиком, обраний депутатом Всенародних Зборів (парламент Болгарії). Спробував скористатися правом реституції власності, відчуженої комуністами, але у Шумені поквапилися знести рідний будинок актора. Після цього — радник посольства Болгарії в Канаді. Це була остання спроба стати чиновником — повертається в Болгарію, де відкриває низку популярних телешоу («Как ще ги стигнем с… Тодор Колев» і «Вход свободен»).

1997 — 40-ве скликання парламенту Болгарії піддало люстрації Тодора Колева, оголошено про причетність актора до співпраці з комуністичними спецслужбами (завербований у вересні 1987).

1999 видав автобіографічну книжку «Варненський софіянець із Шумена».

2013 помер від раку легенів.

У червні 2014 у Шумені встановлено пам'ятник Тодору Колеву.

Фільмографія

  • «Цар и генерал» (1966)
  • «Случаят Пенлеве» (1968)
  • «Един миг свобода» (1968) — Поручик
  • «Няма нищо по-хубаво от лошото време» (1971)
  • «10 дни неплатени» (1972) — Капітанов
  • «Козият рог» (1972) — Делі
  • «Трета след слънцето» (1972) — Лен
  • «Като песен» (1973)
  • «Преброяване на дивите зайци» (1973) — Молодий мисливець
  • «Иван Кондарев» (1974)
  • «Последният ерген» (1974) — Цоков
  • «Началото на деня» (1974) — Журналіст
  • «100 тона щастие» (1978)
  • «Всички и никой» (1978)
  • «Топло» (1978) — Майстер
  • «Двойникът» (1980) — Доцент Денев; Брат у перших Іван
  • «Где-то плачет иволга» (1980)
  • «Царска пиеса» (1982) — Петр; Цар
  • «Господин за един ден» (1983) — Пурко
  • «Опасен чар» (1984)
  • «Черните лебеди» (1984) — Батько Віолети
  • «Смъртта може да почака» (1985) — Маранзов
  • «Само ти, сърце» (1987) — Директор Мілчев
  • «Човек на паважа» (1987) — Слідчий
  • «Нощем по покривите» (1988) — Коста Рашков
  • «Без драскотина» (1989)
  • «Тест '88» (1989)
  • «Зона Б-2» (1989) — Бонев
  • «Разводи, разводи» (1989)
  • «Поверие за белия вятър» (1990)
  • «Немирната птица любов» (1990)
  • «Застраховката» (1998)
  • «Испанска муха» (1998)
  • «Морска сол» (2005; телесеріал)
  • «Приключенията на един Арлекин» (2007; телесеріал)
  • «Сутрешен блок» (2012; телесеріал)

Примітки

Джерела

  • Гергана Михайлова. Тодор Колев. Варненското софиянче от Шумен. Житие и страдание грешного Тодора. Софія, 2013. ISBN 978-954-742-193-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.