Тодор Живков
То́дор Жи́вков (болг. Тодор Живков, нар. 7 вересня 1911, Правец, Софійська область, Болгарське царство — 5 серпня 1998, Софія, Болгарія) — болгарський державний діяч, перший секретар (з 1954), потім (з 1981) генеральний секретар ЦК Болгарської компартії, Герой Народної Республіки Болгарія.
| Тодор Живков болг. Тодор Живков | |||||||||||||||||||
.jpg.webp) | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 4 березня 1954 — 10 листопада 1989 року | |||||||||||||||||||
| Попередник: | Вилко Червенков | ||||||||||||||||||
| Наступник: | Петро Младенов | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| 19 листопада 1962 — 7 липня 1971 року | |||||||||||||||||||
| Попередник: | Антон Югов | ||||||||||||||||||
| Наступник: | Станко Тодоров | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| 7 липня 1971 — 17 листопада 1989 року | |||||||||||||||||||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||||||||||||||||||
| Наступник: | Петро Младенов | ||||||||||||||||||
| Народження: |
7 вересня 1911 Правец, Софійська область, Болгарське царство | ||||||||||||||||||
| Смерть: |
5 серпня 1998 (86 років) Софія, Болгарія | ||||||||||||||||||
| Поховання: |
 | ||||||||||||||||||
| Національність: | болгарин | ||||||||||||||||||
| Країна: |
 Болгарія | ||||||||||||||||||
| Релігія: | атеїзм | ||||||||||||||||||
| Партія: | БКП (1932—1989) | ||||||||||||||||||
| Шлюб: | Мара Малеєва | ||||||||||||||||||
| Діти: |
син: Владимир дочка: Людмила | ||||||||||||||||||
| Автограф: |  | ||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Народився 1911 року в селі Правец Софійського округу в родині селянина.
Працював у друкарні, навчався у школі графіки.
1928 року вступив до Болгарського комуністичного союзу молоді.
Під час Другої світової війни брав участь в антифашистському опорі. Після війни зробив партійну кар'єру.
1948 року він став членом ЦК Болгарської компартії.
З 1954 року — перший секретар ЦК Болгарської компартії (замінив на цій посаді Вилко Червенкова, який швидко втрачав авторитет), з 1971 — також Голова Державної ради.
Політика Живкова проходила у фарватері політики Хрущова та Брежнєва. 1955 року Болгарія стала учасником Організації Варшавського договору, 1956 болгарські війська були введені до Угорщини, а 1968 року — до Чехословаччини.
Під керівництвом Живкова в країні було організовано систему політичних репресій, зокрема, спеціальні концтабори для політичних ув'язнених. Тільки у таборах під Ловечем та Скравеною, що відрізнялися особливою жорстокістю режиму, загинуло 147 політв'язнів.
Він був проти горбачовської перебудови в СРСР й активізував відносини з іншими соціалістичними країнами. Під тиском громадськості 10 листопада 1989 року Живков пішов з посту генсека, виступивши на пленумі ЦК БКП із заявою про відставку за станом здоров'я і через свій вік. Болгарська комуністична партія була перейменована на Болгарську соціалістичну партію, що за рік виграла парламентські вибори.
Після падіння комуністичного режиму в липні 1990 року Живков був узятий під домашній арешт за звинуваченням у співпраці з таємною поліцією під час Другої світової війни. Судове розслідування не було доведене до кінця. Живков помер влітку 1998 року.
Література
- М. Каменецький. Живков Тодор Христов // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.261 ISBN 978-966-611-818-2