Томарес Каллімах

Розмах крил — 21-29 мм. Візерунок крил самця та самиці майже ідентичний, переважно темнокоричнево-бурого кольору; обидві пари крил з широкими червоними плямами; на передніх крилах ці плями значно більш розвинуті і займають практично усю площину крила; на задніх крилах червоні плями менш розвинуті.

Нижнє Поволжя, Кавказ, Закавказзя, Мала, Передня та Середня Азія, Казахстан.

В Україні поширений у східній частині Гірського та південного берега Криму.

Стенобіонтний вид. Дає одну генерацію на рік. Має дві екологічних раси: верхню та нижню. Нижня пристосована до пухнастодубовофісташкових і ялівцевих рідколісь та різних варіантів гірсько-ксерофітних асоціацій, розташованих переважно на південних схилах гір не більш ніж на 300 м н.р.м. Літ метеликів цієї раси триває з кінця березня (іноді — з кінця першої декади березня) до початку травня. Кормові рослини гусені цієї раси — астрагали пухирчастий та зверхуволосистий. Верхня раса мешкає на середньогірських скельних виходах на висотах від 300 до 700 м н. р. м., літ метеликів триває на три тижні пізніше; кормова рослина гусені — солодушка сніжно-біла. Самиці відкладають яйця по одному на нерозвинуті суцвіття. Гусінь молодших віків живуть у квітках і живиться переважно їх генеративною частиною, старших віків — у плодах або серед плодів, живиться насінням. Розвиток гусені триває близько місяця, заляльковування відбувається у верхньому шарі ґрунту, або, вірогідно, у мурашниках. Зимують лялечки, деякі неодноразово.

Причинами зменшення чисельності можуть стати: руйнування місць перебування внаслідок урбанізації, рекреаційного навантаження, застосування пестицидів.

Охороняється у Карадазькому ПЗ. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях мешкання цього виду в південно-східному Криму.

• Червона книга України
• van Swaay C., Wynhoff I., Verovnik R., Wiemers M., López Munguira M., Maes D., Sasic M., Verstrael T., Warren M., Settele J. (2010). Tomares callimachus. The IUCN. Процитовано 21.06.2020. (англ.)