Томас Міджлі (молодший)

Томас Міджлі (молодший) (англ. Thomas Midgley, Jr., 18 травня 1889 2 листопада 1944) — американський хімік, який винайшов тетраетилсвинець для додання у паливо та хлорфторвуглець для використання у холодильниках та дезодорантах. Виробництво винаходів Міждлі мало величезний руйнівний вплив на озоновий шар. Згідно з висловом історика Джона МакНейла, винахідник «здійснив найбільший вплив на атмосферу ніж будь-який інший живий організм в історії Землі»[5].

Томас Міджлі
Народився 18 травня 1889(1889-05-18)[1][2]
Бівер-Фоллс, Бівер, Пенсільванія, США
Помер 2 листопада 1944(1944-11-02)[1][2] (55 років)
Вортінгтон, Франклін, Огайо, США
·Странгуляція
Країна  США
Діяльність хімік, винахідник, інженер
Галузь машинобудування
Alma mater Університет Корнелла (1911) і Betts Academyd
Знання мов англійська
Заклад General Motors, NCR Corporation, United States Bureau of Minesd, Ethyl Corporationd і Delco Electronicsd
Членство Національна академія наук США, AAAS[3], Американське хімічне товариство, American Institute of Chemical Engineersd, SAE International і ASTM
Посада віцепрезидент і президент[4]
Нагороди

медаль Вілларда Гіббза (1942)

Медаль В. Перкіна (1937)

Національна зала слави винахідників США (2003)

медаль Прістлі (1941)

Nichols Medald (1922)

Edward Longstreth Medald (1925)

почесний доктор (1936)

почесний доктор Університету штату Огайоd (1944)

Біографія

Томас Міджлі народився в Бівер Фолз в штаті Пенсільванія. Батько Міджлі теж був винахідником. Виріс у місті Колумбус (Огайо) і закінчив Корнельський університет в 1911 році як інженер-механік. Автор понад 170 патентів. В 1941 році винахідник був нагороджений найвищою премією Американського хімічного товариства медаллю Прістлі. В 1942 році він одержав медаль Вілларда Гіббса. Вув обраний до Національної академії наук США. Був головою Американського хімічного товариства в 1944 році.

У віці 51 року Міджлі захворів на поліомієліт, що призвело до інвалідності. Через це він винайшов складну систему мотузок та блоків, щоби інші могли піднімати його з ліжка. Цей механізм призвів до смерті винахідника, який помер заплутавшись у мотузках у віці 55 років. Міджлі помер за тридцять років до того, як була зрозуміла шкідливість його винаходів для озонового шару.

Винаходи

Молекули фреонів R-12 та R-13 – ди- та трифторометану

Під час роботи на Дженерал Моторз Міджлі винайшов, що бензин з доданням свинцю знижує детонацію моторних палив у двигунах внутрішнього згорання. При цьому викид свинцю в атмосферу небезпечний через його токсичність. Працівники задіяні у виробництві добавки до бензину одержали серйозні проблеми зі здоров'ям, в тому числі мали місце фатальні випадки. В 1924 році сам Міджлі пішов у подовжену відпустку, щоби вилікуватися від отруєння свинцем. При цьому винахідник приховав цей факт і під час прес-конференції говорив про безпечність контакту з винайденою ним речовиною.

Хлорфторвуглеводні (фреони) були винайдені для того, щоби зробити холодильники безпечнішими оскільки до винаходу Міджлі у приладах використовувались отруйні та вибухові речовини. Для того, щоби продемонструвати те, що фреон не горить та не шкодить здоров'ю Міджлі вдихнув дихлорфторметан та загасив ним свічку під час демонстрації в Американському хімічному товаристві в 1930 році. Згодом фреони стали широко використовуватись як складник дезодорантів.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. NNDB — 2002.
  4. https://www.acs.org/content/acs/en/about/president/acspresidents.html
  5. McNeill, J.R. Something New Under the Sun: An Environmental History of the Twentieth-Century World (2001) New York: Norton, xxvi, 421 pp. (as reviewed in the Journal of Political Ecology Архівовано 28 березня 2004 у Wayback Machine.)

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.