Фреони
Фрео́ни або хладони — група галогенопохідних вуглеводнів, що киплять нижче кімнатної температури, використовуються в холодильній промисловості як холодоагенти, і як розпилювачі в аерозольних упаковках. Наприклад, фреон дифлуородихлорометан CF2Cl2 (R12) — рідина, що кипить при -29,8°С.
Здебільшого фреони інертні біля поверхні Землі. Однак у стратосфері хлоровмісні (хлорфторвуглеводні з`эднання) фреони зазнають фотохімічного розкладу з виділенням іонів хлору, які є каталізатором хімічних реакцій, що руйнують молекули озону.
Фреон R-12 не отруйний, не реагує при звичайній температурі з металами; при випаровуванні його поглинається велика кількість тепла. До початку 1990-х років використовувався в холодильних машинах. Потім його замінили на R-134a, тому що він вважається безпечнішим для озонового шару землі.[1]
Згідно Монреальського протоколу, виробництво та застосування деяких фреонів заборонено, насамперед - R-12 та R-22. На заміну їм прийшли такі фреони як: R134a, R410A, R404A та R507 - це фторовуглеводні з'єднання, які мають нульовий ODP - озоноруйнівний потенціал.
Перший фреон винайшов Томас Міджлі, що працював в компанії Дженерал Моторз.
Див. також
Примітки
- Каким фреоном заправлять кондиционер?. Процитовано 12 грудня 2018.
Джерела
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
Посилання
- Фреони // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фреони (хладони) // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 185.