Томас Мітчелл (актор)

Томас Мітчелл народився в родині ірландських іммігрантів, в місті Елізабет, штат Нью-Джерсі. Його батько і брат були газетними репортерами, і його племінник, Джеймс П. Мітчелл, пізніше був секретарем Дуайта Ейзенхауера, за часів його міністерства[4]. Тож Томас також став журналістом по закінченні середньої школи Святого Патрика (Нью-Джерсі). Незабаром, однак, Мітчелл виявив, що любить писати гумористичні театральні сценки набагато більше, ніж журналістику. У 1927 році Мітчелл приєднався до клубу «The Lambs».[5]

Мітчелл став актором у 1913 році, дебютувавши у театральній компанії Чарлза Коберна. Однак навіть під час гри провідних ролей на Бродвеї в 1920-і роки Мітчелл буде продовжувати писати. Одна з п'єс я в співавторстві, «Маленька аварія», була в кінцевому рахунку тричі екранізована Голлівудом.

У 1923 році дебютував в кіно в невеликій ролі в картині «Шестициліндрове кохання».

Визначну роль у кар'єрі Мітчелла була роль Генрі Барнарда у фільмі Френка Капри «Втрачений горизонт» (1937). Після цієї ролі Томас Мітчелл став дуже затребуваний в Голлівуді.[6] Того ж року він отримав номінацію на премію Американської кіноакадемії за роль у фільмі Джона Форда «Ураган».

Протягом наступних кількох років, Мітчелл з'явився в багатьох культових фільмах. Тільки у 1939 році він знявся у п'яти таких фільмах, зокрема «Диліжанс», «Містер Сміт вирушає до Вашингтона», «Звіяні вітром». Хоча в ті роки він, ймовірно, найбільш запам'ятався за роль батька Скарлет О'Хари в «Звіяних вітром», тріумфальною для нього стала роль у вестерні Джона Форда Диліжанс яка принесла йому премію «Оскар» в номінації «Найкращий актор другого плану». У своїй промові він пожартував: «Я не знав, що зіграв добре». Протягом 1940-х і 1950-х років, Мітчелл зіграв багато найрізноманітніших ролей, найкраще відомий глядачам сьогодні для як дядько Біллі в класичній різдвяній історії Капри Це дивовижне життя (1946) з Джеймсом Стюартом.

За свій внесок в кіноіндустрію і телебачення актор удостоєний двох зірок на Голлівудській алеї слави.

Мітчелл помер у віці сімдесяти років від перитонеальної мезотеліоми в Беверлі-Гіллз, штат Каліфорнія.