Томаш Оскар Сосновський

Томаш Оскар Сосновський (пол. Tomasz Oskar Sosnowski; 12 грудня 1812, Новомалин[3]27 січня 1886, Рим) україно-польський скульптор, представник академізму. Почесний доктор 24 художніх академій світу.

Томаш Оскар Сосновський
Народився 12 грудня 1812(1812-12-12)
Новомалин, Острозький район, Рівненська область, Україна
Помер 27 січня 1886(1886-01-27)[1] (75 років)
Рим, Італія
Поховання Кампо Верано[2]
Країна Польща
 Російська імперія
Діяльність скульптор
Alma mater Кременецький колегіум
Знання мов польська
Членство Віленська археологічна комісія
Magnum opus Our Lady of Jazłowiecd
Нагороди
Кавалер ордена Святого Григорія Великого

Життєпис

Народився 12 грудня 1812 року в Новомалині (нині Рівненський район, Рівненська область, Україна). Батько Станіслав Сосновський, матір Касильда Малинська. Старший брат Євгеній-Броніслав Сосновський (12 жовтня 1810, Новомалин).[4]

Вчився у Кременецькому ліцеї. Учасник Листопадового повстання. У 18331835 роках продовжував навчання у Варшаві. Студіював рисунок і живопис у Ксаверія Яна Канєвського та Антонія Бланка, скульптуру в Павла Малінського. Згодом навчався у Берліні під керівництвом Крістіана Рауха та в Римі у майстерні П'єтро Тенерані. У 18431846 мешкав у Варшаві. Повернувся до Риму, де посів професора скульптури в Академії Святого Луки (італ. Accademia di S Luca).

Головне місце у творчості митця займають скульптури на біблійну тематику. Можна сказати, що в цей час змінюється творчий орієнтир майстра — від пошуків ідеальної форми до пошуків художніх засобів втілення ідеальної духовної суті. Неперевершений ідеал досконалості Сосновський знайшов у по-статях Христа, Мадонни та християнських святих. Вони стали для нього втіленням найсвітліших і найчистіших прагнень людства. У 1850—1860 рр. скульптор виконує свої найкращі роботи: три рельєфи Божої Матері з дитиною, скульптури «Мадонна з немовлям», «Материнство Марії», «Мадонна непорочного зачаття», «ЕССЕ НОМО», «Христос на смертному одрі», «Пієта». Жоден скульптор-класицист XIX ст. не створив стільки бездоганно досконалих художніх робіт, пов'язаних з образами Богоматері та Христа. Саме вони є найбільшим внеском митця в скарбницю світового мистецтва.

Допомагаючи молодим художникам та бідним людям, не шкодуючи грошей на закупівлю дорогого мармуру для скульптур, сам Сосновський жив так просто і скромно, що це дивувало його знайомих і колег. Французький дослідник Луї Вейо писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу — «нічого для себе і все для інших»

Помер в Римі, похований на кладовищі Кампо Верано[5].

Галерея

Примітки

Бібліографія

  • Lechoslaw Lamenski. Tomasz Oskar Sosnowski (1810-1886) rzeźbiarz polski w Rzymie, Wyd. KUL, Lublin, 1997. ss. 339, il. 152. (link)
  • Войтович В. М. Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму. — Рівне: В. Войтович [вид.], 2015. — 299 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.