Томишко Антоній Осипович

Антоній Осипович (Йосипович) Томишко (уроджений Антонін Томишка, чес. Antonín Tomíška; 6 квітня (25 березня) 1851, Пардубице, Чехія — 20 (8) жовтня 1900, Санкт-Петербург, Росія) — російський архітектор чеського походження, педагог, дійсний член Академії мистецтв (з 1893 року). Автор архітектурно-будівельних проєктів Російської імперії та Болгарії, включно з будівельним комплексом петербурзької в'язниці «Хрести»[4].

Томишко Антоній Осипович
чеськ. Antonín Tomíška
Народження 6 квітня 1851(1851-04-06)[1][2]
Heřmanův Městecd, Хрудім[3]
Смерть 8 (21) жовтня 1900 (49 років) або 8 жовтня 1900(1900-10-08)[2][3] (49 років)
Країна
(підданство)		  Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1875)
Діяльність архітектор, педагог, художник
Архітектурний стиль еклектизм
Заклад Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
 Томишко Антоній Осипович у Вікісховищі

Біографія

Антоній Томишко народився в невеликому містечку Гержманув Местец (чес. Heřmanův Městec) поблизу Пардубице в Чехії. Його батько був скульптором. В юного Антонія рано розвинулись здібності до малювання.

У 1870—1874 роках Антоній Томишко навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Був нагороджений медалями: 2 срібними (1872), 1 срібною (1873) і 2 золотими (1873).

1874 року Антонію Осипович Томишко одержав громадянство Російської імперії й переїхав до Санкт-Петербурга.

1875 року отримав звання класного художника І ступеня та як пенсіонер Академії мистецтв вдосконалював свою майстерність за кордоном впродовж чотирьох років. 

1879 року Антонію Томишко присвоїли звання академіка за «Проєкт православного собору на 3000 осіб» й інші роботи[5].

З 1879 року розпочав викладацьку діяльність в Академії мистецтв, а 1888 року був удостоєний звання професора.

Антоній Томишко керував майстернею Вищого художнього училища Академії в період з 1894 по 1900 роки. Був обраний ректором училища — 1897—1898 роки[6].

Антоній Осипович Томишко помер 1900 року в Санкт-Петербурзі. Був похований на Нікольському кладовищі, яке розташовано на території Олександро-Невської лаври, могила не збереглась.

Творчість

Антоній Томишко прославився численними архітектурними будівлями, зазвичай оформлених у російському стилі[7]. Автор архітектурно-будівельних меморіальних комплексів Болгарії й тюремних будівель Російської імперії.

Вибрані будівлі:

  • Волковська богадільня — Санкт-Петербург, набережна річки Волковки, 3[8]
  • Фельдшерське училище — Санкт-Петербург, проспект Суворовський, 4
  • За ініціативою громадського діяча Константина Грота на ділянці колишнього Карповського кладовища за проєктом архітектора Антонія Томишко було збудовано триповерхову будівлю Олександро-Маріїнського училища для сліпих (1887—1889) — Санкт-Петербург, вул. Професора Попова 37б
  • Єдиним палацом в архітектурній практиці Антонія Томишка був чотириповерховий Нижній або Новий палац Миколи ІІ, відомий як Нижня дача. Палац був побудований за власним проєктом архітектора і розташований на березі Фінської затоки в парковому комплексі Олександрія, Петергоф (1885, 1895—1896)
  • Антоній Томишко разом з Леонтієм Бенуа, брав участь у реалізації проєкту Великокнязівської усипальниці в Петропавлівській фортеці поряд з Петропавлівським собором у Санкт-Петербурзі (1897—1908)
  • Визнання Антонія Томишка принесло будівництво тюремних установ, включно з комплексом в'язниці «Хрести» і пересильною тюрьмою — Санкт-Петербург, набережна річки Монастирки, 13-15 (1884—1890)
  • Тюремний замок — комплекс в'язниці побудований за проєктом «Хрести» у співавторстві з Левом Влодеком, Одеса, Люстдорфська дорога, (1891—1894)[9]
«Хрести» — найвідоміша споруда Антонія Томишка.

Примітки
  1. http://en.isabart.org/person/54443
  2. Czech National Authority Database
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Великокняжеская усыпальница на сайте энциклопедии Санкт-Петербурга
  5. АртРу.инфо — Персоны — Томишко Антоний Осипович — АртРу.инфо. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
  6. Архитектор и его творение
  7. (Антоний Осипович Томишко) Антик. История, культура, архитектура
  8. ВОЛКОВСКАЯ АЛЕКСАНДРОВСКАЯ БОГАДЕЛЬНЯ (ВОЛКОВО-ГОРОДСКАЯ БОГАДЕЛЬНЯ) на сайте энциклопедии Санкт-Петербурга
  9. Там сидел Мишка Япончик: тюремный замок Одессы продают. Процитовано 17 серпня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.