Томмі Гатчисон

Томмі Гатчисон (англ. Tommy Hutchison, нар. 22 вересня 1947, Карденден) — шотландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Томмі Гатчисон
Особисті дані
Повне ім'я Томас Гатчисон[1]
Народження 22 вересня 1947(1947-09-22) (74 роки)
  Карденден, Шотландія
Зріст 183 см
Громадянство  Шотландія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1965–1968 «Аллоа Атлетік» 68 (4)
1968–1972 «Блекпул» 165 (10)
1972–1980 «Ковентрі Сіті» 314 (24)
1980   «Сіетл Саундерз» 25 (3)
1980–1982 «Манчестер Сіті» 46 (4)
1982–1983 «Булова» 22 (?)
1983–1985 «Бернлі» 92 (4)
1985–1991 «Свонсі Сіті» 178 (9)
1991–1994 «Мертір-Тідвіл» 73 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1973–1975 Шотландія 17 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1985–1986 «Свонсі Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Ковентрі Сіті» та «Манчестер Сіті», а також національну збірну Шотландії.

Клубна кар'єра

Почав займатись футболом на батьківщині, де його помітив головний тренер клубу «Аллоа Атлетік» Арчі Макферсон і 1965 року Гатчисон дебютував за цю команду, в якій провів два з половиною сезони, взявши участь у 68 матчах другого дивізіону чемпіонату Шотландії.

В лютому 1968 року за трохи більше 10 000 фунтів стерлінгів Гатчисон перейшов у «Блекпул» Стена Мортенсена, де відразу став основним гравцем і зайняв місце Грема Оутса на лівому фланзі, дебютувавши в матчі проти «Плімута» 30 березня у Другому дивізіоні Англії. У 1970 році став з командою другим, що дозволило команді підвищитись у класі, завдяки чому Томмі у сезоні 1970/71 дебютував у елітному дивізіоні, зігравши 28 ігор і забивши 1 гол, втім клуб зайняв 22 місце і вилетів назад. У тому ж 1971 році шотландець з клубом виграв Англо-італійський кубок. У квітні 2006 року був включений до Зали слави «Блекпула»[2], увійшовши до п'ятірки найкращих гравців клубу у 1970-х роках[3].

У 1972 році Гатчисон перейшов у клуб вищого англійського дивізіону «Ковентрі Сіті», за якого менеджер клубу Джо Мерсер виклав 140 000 фунтів стерлінгів та форварда Біллі Рафферті. У новій команді Томмі отримав шанс виступати в Першому дивізіоні на регулярній основі. Шотландець залишався у клубі протягом восьми років, провівши 355 ігор в усіх турнірах і забивши 30 голів. Період виступів у «Ковентрі» став піком кар'єри півзахисника, який в цей період зіграв усі свої 17 ігор за збірну, а також тричі визнавався гравцем року в «Ковентрі Сіті», що досі не вдавалось більше жодному іншому гравцю клубу. Також 1980 року пограв на правах оренди за «Сіетл Саундерз» в Північноамериканській футбольній лізі, де став переможцем Західного дивізіону.

У жовтні 1980 року за 47 000 фунтів стерлінгів перейшов у «Манчестер Сіті», ставши першим підписанням нового менеджера клубу Джона Бонда на «Мейн Роуд». У травні 1981 року він вийшов з командою у фінал Кубка Англії, де на 30 хвилині Гатчисон відзначився голом у воротах «Тоттенгем Готспур», втім вже в кінцівці гри на 79 хвилині він відзначився автоголом, встановивши остаточний рахунок 1:1. В матчі-переграванні, що відбувся через п'ять днів, Сіті програв 2:3 і не здобув трофей.

У сезоні 1982/83 грав за гонконзький клуб «Булова», з яким виграв Кубок Гонконгу[4] та Кубок Губернатора[5], а також став віце-чемпіоном Гонконгу[6], після чого повернувся до Англії, де знову приєднався до Джона Бонда, на цей раз у «Бернлі», де провів два сезони у Третьому англійському дивізіоні.

В 1985 році став гравцем валлійського «Свонсі Сіті», де протягом шести місяців був виконувачем обов'язків головного тренера. Клуб виступав у англійському Третьому дивізіоні, але паралельно грав у Кубку Уельсу, який і виграв 1989 року. Цей тріумф дозволив Гатчисону у вересні 1989 року дебютувати у єврокубках у віці 42 років, зігравши у Кубку володарів кубків 1989/90, де його команда в першому ж раунді вилетіла від грецького «Панатінаїкоса». У березні 1991 року зіграв останній матч за клуб у віці 43 років, п'яти місяців та 19 днів проти «Саутенд Юнайтед», ставши найстаршим гравцем в історії клубу, що зіграв у офіційному матчі.

Після цього грав в іншому валлійському клубі «Мертір-Тідвіл», де він провів ще три роки у п'ятому за рівнем дивізіоні Англії, і в травні 1994 року завершив ігрову кар'єру, у віці 46 років, зігравши понад тисячу ігор на професійному рівні протягом кар'єри.

Виступи за збірну

26 вересня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії в матчі відбору на чемпіонат світу 1974 року проти Чехословаччини (2:1), а наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, де зіграв два матчі в рамках першого групового етапу.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у формі головної команди країни 17 матчів, забивши 1 гол.

Титули і досягнення

«Блекпул»: 1971
«Булова»: 1982–83
«Булова»: 1982–83
«Свонсі Сіті»: 1988–89

Індивідуальні

Примітки

  1. Томмі Гатчисон. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 27 лютого 2017.
  2. Singleton, Steve, ред. (2007). Legends: The great players of Blackpool FC (вид. 1). Blackpool: Blackpool Gazette. с. 70–73. ISBN 978-1-84547-182-8.
  3. The Hall of Fame – 1970's. Blackpool Supporters Association. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.
  4. Hongkong - List of FA Cup Winners bei RSSSF
  5. Hongkong - List of Viceroy Cup Finalists bei RSSSF
  6. Die Saison 1982/83 in Hongkong bei RSSSF
  7. Lynch. The Official P.F.A. Footballers Heroes. с. 146.

Джерела

  • Calley, Roy (20 жовтня 1992). Blackpool: A Complete Record 1887–1992. Breedon Books Publishing Co Ltd. ISBN 1-873626-07-X.
  • Singleton, Steve, ред. (2007). Legends: The great players of Blackpool FC (вид. 1). Blackpool: Blackpool Gazette. ISBN 978-1-84547-182-8.
  • Brown, Jim (2000). Coventry: An Illustrated History. Desert Island Books Ltd. ISBN 1-874287-36-8.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.