Томмі Гатчисон

Томмі Гатчисон (англ. Tommy Hutchison, нар. 22 вересня 1947, Карденден) — шотландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Томмі Гатчисон
Особисті дані
Повне ім'я Томас Гатчисон[1]
Народження 22 вересня 1947(1947-09-22) (74 роки)
  Карденден, Шотландія
Зріст 183 см
Громадянство  Шотландія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1965–1968 «Аллоа Атлетік» 68 (4)
1968–1972 «Блекпул» 165 (10)
1972–1980 «Ковентрі Сіті» 314 (24)
1980 →  «Сіетл Саундерз» 25 (3)
1980–1982 «Манчестер Сіті» 46 (4)
1982–1983 «Булова» 22 (?)
1983–1985 «Бернлі» 92 (4)
1985–1991 «Свонсі Сіті» 178 (9)
1991–1994 «Мертір-Тідвіл» 73 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1973–1975 Шотландія 17 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1985–1986 «Свонсі Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Ковентрі Сіті» та «Манчестер Сіті», а також національну збірну Шотландії.

Клубна кар'єра

Почав займатись футболом на батьківщині, де його помітив головний тренер клубу «Аллоа Атлетік» Арчі Макферсон і 1965 року Гатчисон дебютував за цю команду, в якій провів два з половиною сезони, взявши участь у 68 матчах другого дивізіону чемпіонату Шотландії.

В лютому 1968 року за трохи більше 10 000 фунтів стерлінгів Гатчисон перейшов у «Блекпул» Стена Мортенсена, де відразу став основним гравцем і зайняв місце Грема Оутса на лівому фланзі, дебютувавши в матчі проти «Плімута» 30 березня у Другому дивізіоні Англії. У 1970 році став з командою другим, що дозволило команді підвищитись у класі, завдяки чому Томмі у сезоні 1970/71 дебютував у елітному дивізіоні, зігравши 28 ігор і забивши 1 гол, втім клуб зайняв 22 місце і вилетів назад. У тому ж 1971 році шотландець з клубом виграв Англо-італійський кубок. У квітні 2006 року був включений до Зали слави «Блекпула»[2], увійшовши до п'ятірки найкращих гравців клубу у 1970-х роках[3].

У 1972 році Гатчисон перейшов у клуб вищого англійського дивізіону «Ковентрі Сіті», за якого менеджер клубу Джо Мерсер виклав 140 000 фунтів стерлінгів та форварда Біллі Рафферті. У новій команді Томмі отримав шанс виступати в Першому дивізіоні на регулярній основі. Шотландець залишався у клубі протягом восьми років, провівши 355 ігор в усіх турнірах і забивши 30 голів. Період виступів у «Ковентрі» став піком кар'єри півзахисника, який в цей період зіграв усі свої 17 ігор за збірну, а також тричі визнавався гравцем року в «Ковентрі Сіті», що досі не вдавалось більше жодному іншому гравцю клубу. Також 1980 року пограв на правах оренди за «Сіетл Саундерз» в Північноамериканській футбольній лізі, де став переможцем Західного дивізіону.

У жовтні 1980 року за 47 000 фунтів стерлінгів перейшов у «Манчестер Сіті», ставши першим підписанням нового менеджера клубу Джона Бонда на «Мейн Роуд». У травні 1981 року він вийшов з командою у фінал Кубка Англії, де на 30 хвилині Гатчисон відзначився голом у воротах «Тоттенгем Готспур», втім вже в кінцівці гри на 79 хвилині він відзначився автоголом, встановивши остаточний рахунок 1:1. В матчі-переграванні, що відбувся через п'ять днів, Сіті програв 2:3 і не здобув трофей.

У сезоні 1982/83 грав за гонконзький клуб «Булова», з яким виграв Кубок Гонконгу[4] та Кубок Губернатора[5], а також став віце-чемпіоном Гонконгу[6], після чого повернувся до Англії, де знову приєднався до Джона Бонда, на цей раз у «Бернлі», де провів два сезони у Третьому англійському дивізіоні.

В 1985 році став гравцем валлійського «Свонсі Сіті», де протягом шести місяців був виконувачем обов'язків головного тренера. Клуб виступав у англійському Третьому дивізіоні, але паралельно грав у Кубку Уельсу, який і виграв 1989 року. Цей тріумф дозволив Гатчисону у вересні 1989 року дебютувати у єврокубках у віці 42 років, зігравши у Кубку володарів кубків 1989/90, де його команда в першому ж раунді вилетіла від грецького «Панатінаїкоса». У березні 1991 року зіграв останній матч за клуб у віці 43 років, п'яти місяців та 19 днів проти «Саутенд Юнайтед», ставши найстаршим гравцем в історії клубу, що зіграв у офіційному матчі.

Після цього грав в іншому валлійському клубі «Мертір-Тідвіл», де він провів ще три роки у п'ятому за рівнем дивізіоні Англії, і в травні 1994 року завершив ігрову кар'єру, у віці 46 років, зігравши понад тисячу ігор на професійному рівні протягом кар'єри.

Виступи за збірну

26 вересня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії в матчі відбору на чемпіонат світу 1974 року проти Чехословаччини (2:1), а наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, де зіграв два матчі в рамках першого групового етапу.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у формі головної команди країни 17 матчів, забивши 1 гол.

Титули і досягнення
«Блекпул»: 1971
«Булова»: 1982–83
«Булова»: 1982–83
«Свонсі Сіті»: 1988–89

Індивідуальні

Примітки
  1. Томмі Гатчисон. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 27 лютого 2017.
  2. Singleton, Steve, ред. (2007). Legends: The great players of Blackpool FC (вид. 1). Blackpool: Blackpool Gazette. с. 70–73. ISBN 978-1-84547-182-8.
  3. The Hall of Fame – 1970's. Blackpool Supporters Association. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.
  4. Hongkong - List of FA Cup Winners bei RSSSF
  5. Hongkong - List of Viceroy Cup Finalists bei RSSSF
  6. Die Saison 1982/83 in Hongkong bei RSSSF
  7. Lynch. The Official P.F.A. Footballers Heroes. с. 146.

Джерела
  • Calley, Roy (20 жовтня 1992). Blackpool: A Complete Record 1887–1992. Breedon Books Publishing Co Ltd. ISBN 1-873626-07-X.
  • Singleton, Steve, ред. (2007). Legends: The great players of Blackpool FC (вид. 1). Blackpool: Blackpool Gazette. ISBN 978-1-84547-182-8.
  • Brown, Jim (2000). Coventry: An Illustrated History. Desert Island Books Ltd. ISBN 1-874287-36-8.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.