Тоналізм

Тоналізм — напрямок в образотворчому мистецтві живопису Сполучених Штатів на зламі 19-му - 20-му століттях. Для тоналізму характерне домінування в зображенні тонів повітряного простору або туману.

Джеймс Вістлер. Ноктюрн в чорному і золотому — падаюча ракета. 1872-1877

Історія

Пейзажний живопис, як модний напрямок, що мав попит, успішно розвивала низка художників Сполучених Штатів. В напрямку були відчутні впливи барбізонської школи. Але згодом художники почали використовувати тьмяні, зближені тони і значне узагальнення в малюванні навіть при створенні в живопису інтер'єрів (Томас Девін). Цьому сприяла також свідома фіксація лише на ефектах вечірнього освітлення та туманах, часто присутніх в картинах. З кінця 1890-х рр. художні критики надали їм назву тоналізм.

Напрямок охопив період з 1880-х до 1910-х років. В живопису Сполучених Штатів тоналізм відбився в сільському пейзажі та в краєвидах великих, урбанізованих міст. Він співіснував з американським імпресіонізмом і згодом поступився йому. Значні узагальнення форм та неяскраві фарби в картинах тоналістів та ефекти освітлення і туманів навіть дали підстави художнім критикам називати тоналізм попередником абстракціонізму 20-му століття, хоча це перебільшення. В тоналізмі форми цілком впізнавальні. Точнішими були вказівки на спорідненість тоналізму з пізнім американським академізмом.

Швидкий розвиток фотографії в країні сприяв звертанню фотографів до ефектів атмосферного освітлення та туманів. Сприяли цьому і докори критиків щодо документальної точності і різкої праматичності готових фото. Ефекти атмосферного освітлення та тумани наближали готові фото до картин і графіки напрямку тоналістів. Згодом американських фотографів (Едвард Стайхен, Кларенс Вайт, Альфред Штигліц) також зарахували до тоналістів, а картини на виставках експонують разом із фото.

Після перерви тоналізм зберіг привабливість для художників країні і низка митців повернулась до його стилістики. Митців називають прихильниками нео-тоналізму.

Головні представники
Едвард Стайхен, «Флет Айрон білдинг», фото 1904 року

Вибрані твори
  • Джон Генрі Твахтман. «Пейзаж в Голландії», пастель, 1885 р.
  • Томас Девін. «В саду», до 1894 р.
  • Джордж Іннес. «Вересень», 1894 р.
  • Гренвілл Редмонд. «Буря на узбережжі», 1905 р.
  • Гренвілл Редмонд. «Поле з жовтими каліфорнійськими маками», 1911 р.
  • Томас Девін. «Спілкування», 1900 р.
  • Леон Дабо, «Річка Гудзон в сутінках», 1911 р.
  • Вільям Кейт. «Долина Йосеміті», до 1910 р.

Джерела і посилання
  • http://www.tfaoi.com/newsm1/n1m555.htm
  • Tonalism - An American Experience, Diana Dimodica Sweet, Robert R. Preato, William H. Gerdts, Grand Central Art Galleries, 1982
  • The Poetic Vision: American Tonalism, Ralph Sessions, Ira Spanierman Gallery, 200 S., 2005, ISBN 0-945936-74-5
  • Intimate Landscapes: Charles Warren Eaton And The Tonalist Movement In American Art, 1880-1920: Tonalism in American Painting, David Adams Cleveland, Antique Collectors' Club, 112 S., 2007, ISBN 0-9760374-0-8
  • American tonalism: Selections from the Metropolitan Museum of Art and the Montclair Art Museum, Kevin J. Avery, The Museum, 40 S., 1999, ISBN 0-936489-58-8
  • Color of Mood: American Tonalism, 1880-1910, Wanda M. Corn, M. H. De Young Memorial Museum, 46 S., 1972

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.