Тоні Турек

Антон «Тоні» Турек (нім. Anton „Toni“ Turek; 18 січня 1919, Дуйсбург — 11 травня 1984, Нойс) — німецький футболіст, що грав на позиції воротаря.

Тоні Турек
Тоні Турек
Бронзова статуя Тоні Турека поруч з
Esprit-ареною у Дюссельдорфі.
Особисті дані
Народження 18 січня 1919(1919-01-18)
  Дуйсбург, Веймарська республіка
Смерть 11 травня 1984(1984-05-11) (65 років)
  Нойс, ФРН
Зріст 181 см
Громадянство  Німеччина
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1929-1936 «Дуйсбургер»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1936–1941 «Айнтрахт Дуйсбург»? (-?)
1941–1943 «Ульм 1846»  ? (-?)
1943–1946 «Айнтрахт Дуйсбург»? (-?)
1946–1947 «Айнтрахт» 22 (-?)
1947–1950 «Ульм 1846»  ? (-?)
1950–1956 «Фортуна» (Дюссельдорф)  ? (-?)
1956–1957 «Боруссія» (Менхенгладбах)  ? (-?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1950–1954 ФРН 20 (-27)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Фортуну» (Дюссельдорф), а також національну збірну ФРН, у складі якої став чемпіоном світу 1954 року.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Дуйсбургер». Починав грати в «Айнтрахті Дуйсбург». Подавав великі надії, на думку деяких, вважався одним з найперспективніших воротарів Німеччини[1]. Але все зіпсувала війна. У 1939 році Турек увійшов до Польщі. В 1943 році Тоні дивом не загинув під Орлом, але все одно потрапив в госпіталь. Після виходу з госпіталю потрапив на західний фронт і був полонений американськими військами, які його відпустили.

Після повернення додому грав за «Айнтрахт» та «Фортуну».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Боруссія» (Менхенгладбах), за команду якого виступав протягом 1956—1957 років. Після цього працював клерком у банку.

Виступи за збірну

1950 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1954 року у Швейцарії, здобувши того року титул чемпіона світу. 35-річний Турек був основним голкіпером збірної. Він зіграв майже всі матчі, а у фіналі відбив удар Золтана Цибора, після якого коментатор Герберт Циммерман назвав його «богом футболу»[2][3]. Пізніше він повинен був вибачитися за цей коментар, тому що церква скаржилася на порівняння футболіста з Богом.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, Турек провів у формі головної команди країни 20 матчів і пропустив 27 голів.

Подальше життя

У серпні 1973 року його вразив параліч ніг[4], з яким Турек боровся 11 років. Помер 11 травня 1984 року на 66-му році життя у місті Нойс[2].

4 липня 2014 року, рівно через 60 років після легендарної німецької перемоги на чемпіонаті світу в Берні, поруч з Esprit-ареною у Дюссельдорфі була встановлена в натуральну величину бронзова статуя Тоні Турека[5].

Примітки
  1. Турек:футбольні історії.[недоступне посилання з травня 2019]
  2. Viel Glück habe ich nicht gehabt (German). web.ard.de. Архів оригіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 30 червня 2009.
  3. Video clip on YouTube.
  4. Bitter, Jürgen. Deutschlands Fußball Nationalspieler, Sportverlag, 1997, p. 504.
  5. derwesten.de: Ein Denkmal für den Fußballgott, 28. März 2014

Література
  • Toni-Turek-Archiv (Privat-Archiv Werner Raupp, Hohenstein/Schwäbische Alb).
  • Werner Raupp, Artikel Turek, Anton (Toni), in: Neue Deutsche Biographie, Bd. 26 (2016), p. 505 (Zur Dokumentation hat Reinhard Breymayer beigetragen.)
  • Werner Raupp: Toni Turek – „Fußballgott“. Eine Biographie. Arete Verlag, Hildesheim 2019 (1. durchgesehene Auflage), ISBN 978-3-96423-008-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.